Між підметом і присудком не ставиться тире в реченні (розділові знаки пропущені) ( )

Поезія це завжди неповторність.

Поезія це свято, як любов.

Поети біографи народу.

Ти пісня моя лебедина...

Давно-давно, колись в одному з наших наддніпрянських сіл жила дівчина на ім'я Марійка. Багато хлопців сохли за нею, намагаючись привернути її увагу.
Якось пішла Марійка до Дніпра, сіла в батьків човен та й попливла на Хортицю. Перепливла, зійшла на берег острова й почала рвати квіти на вінок. Аж раптом відчула, що на неї дивиться молодий рибалка. Зустрілися молодята очима — і навіки полюбилися.
Марійка стояла, випустивши квіти з рук, і чекала. Може, хоч слово скаже чарівний незнайомець... Але він мовчав. А по якійсь хвилі підійшов до неї, нагнувся, підняв упущені квіти, і, усміхаючись, віддав їх дівчині. І ніжно-ніжно подивився на неї, знову промовчавши. Отак вони того разу й розійшлися, не сказавши одне одному жодного слова.
Аж згодом Марійка, пливучи на Хортицю до свого милого, задумалася, засумувала й не помітила, що бистрина несе її човна на скелі, між якими вирувала й пінилася вода.

Але обставину так підкреслюємо _._._._._.

Відповідь:

Тонко - суфікс ко

щедро - суфікс о

ввічливо - суфікс о

голосно - суфікс но

угорі - суфікса і

Пояснення:

щоб перевірити добираємо спільнокореневі слова

Тонко - ТОНенько = корінь + суфікс

Іноді прислівник - похідне слово, наприклад, угорі - ( у горі) - прислівник з іменником, який за багато років зробили окремим прислівником. Оскільки гора - іменник, то його потрібно провідміняти

Нз. В. Гора

Р. В. Гори

Д. В. Горі

Зн. В. Гору

Ор. В. Горою

М. В. На (у) горі

Отже у слові гора - закінчення - а, а оскільки прислівник не має закінчення, то все, що виступає після кореня - суфікс