поставить знаки препинания. Заранее Серце калатає душа розмикається вона має ввібрати в себе ці радісні слова. Співає й землі. Біла сизість снігів переходить в сизу білість неба створюючи нерозривність. І ти ніби бачиш над тобою і поперед тебе шугають янголята… Різдвяна казка! Певна річ наша земля зберігає інформацію яку чужинці-заволоки ніколи не вичитають ані зі снігів ані з марева ані з розлитих у повітрі щедрівок. І починаєш розуміти ту тоскну необхідність наших емігрантів що воліли б хоч померти на рідній землі. Ми відчуваємо власне тіло не бачачи власного випромінювання не фіксуючи космічних променів які проймають наше єство. Зоряні пульсування зливаються з незримими спектрами променів від землі такі імпульсі відчувають тільки люди споріднені із землею. Ці імпульси закладені в безсмертних колядках і щедрівках.

Стався до людей так, як хочеш, щоб ставилися до тебе

Кожна людина хоче, щоби до неї гарно ставилися, любили та поважали. Але для того, щоб це бажання здійснилося, треба ставитися до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе. Тобто, не ображати людей, не забувати про своїх близьких та друзів, думати перед тим, як щось сказати, поважати думку інших, адже: «Слово не стріла, а глибше ранить». Тоді людина побачить, що ти до неї не байдужий, і відповість взаємністю. Недарма кажуть люди: «Теплий погляд і лід розтопить».

Я вважаю, що теплі, лагідні слова мають таку ж силу, як сонце навесні. Сонце гріє землю і вся крига поступово тане. Так само і тепле слово - воно розтоплює кригу в серці людини, а саме: образи, сум, гнів, ненависть. «Тепле слово і мертвого підніме», - народна приказка.

Якщо ти будеш використовувати теплі слова та робити хороші вчинки, ти зможеш повернути своїх друзів, які погано думали про тебе. Ти побачиш, що змінив світ.  Ти розтопив кригу зла на землі. Ти зрозумієш, яке прекрасне життя!

Замислись – що саме, яке відношення справляє на тебе приємне враження, а яке – ображає? Майже те ж саме буде радувати та ображати і всіх оточуючих тебе людей. Всім нам іноді необхідно ставити себе на місце іншого, вчитися людяності та емпатії; тоді стосунки з оточуючими будуть набагато кращими і приємнішими.

"Стався до людей так як хочеш щоб ставились до тебе"  - це так зване "золоте правило" є у багатьох народів, не тільки у українців. На мій погляд, воно є цілком логічним. Кожна людина підсвідомо віддзеркалює ставлення інших людей до себе: іншими словами, якщо тобі посміхаються, ти посміхнешся у відповідь, а якщо до тебе хтось ставлиться вороже, ти навряд чи станеш відноситися до такої людини з симпатією.

Тому люди, які ставляться до всіх оточуючих доброзичливо, зазвичай мають багато друзів і просто добрих приятелів. Є й такі, які можenm повести себе агресивно тільки тому, що у них, наприклад, поганий настрій. Такі люди, як правило, не мають друзів і дуже дивуються тому, що їх нихто не любить. Тому й не люблять їх люди, бо вони самі не люблять нікого крім себе.

Тому, якщо хочеш, щоб до тебе ставилися по-людськи, треба самому бути людиною, а не свинею, тобто бути чемним, ввічливим і ставитися до оточуючих доброзичливо. Тоді і люди будуть тобі посміхатися, чемно розмовляти з тобою і ставитися як до друга..