Того літа пощастило мені довідатися про те, чого раніше й підозрювати не міг. Наприклад, я взнав від Миколки, що не тільки, мабуть, люди ходять у гості одне до одного, а й дерева до дерев. Так, скажімо, верба в лузі ходить у гості до калини, і квітки вчащають у гості до квіток — настурція до калачика, красоля до повитиці, матіола до березки, бо їм, напевне, теж кортить побути разом.
Може, комусь іншому я й не повірив би, але як я міг не повірити Миколці Кострубі, у якого за Незмінного свідка завжди
виступав пес Боніфацій! (За Є. Гуцалом).
Объяснение:
