Для цього потрібна буде необхідність швидкого перевезення вантажів.

Уважаем хлеб

Как-то я нечаянно наступил ногой на кусок хлеба, который упал из стола. Бабушка за это обиделась на меня. Она вспомнила, как в годы Великой Отечественной войны, когда мой дедушка был на фронте, у нее не было хлеба, чтобы накормить моего отца. Как плакал папа, просив хлеба. Дедушка воевал за нашу землю, чтобы мы никогда не были голодны, всегда имели на столе вкусный хлеб. Теперь у нас есть хлеб, есть и к хлебу. Но нужно беречь каждый кусок. После этого случая я решил в школе провести разговор с моими одноклассниками о цене хлеба в семье. Ведь в хлебе — труд и сила нашего народа.

Будь-хто з нас розуміє, наскільки жахливою є доля сироти, адже поряд немає найрідніших — мами і тата. Не зміг обійти цієї теми у своїх творах і Т. Г. Шевченко.Про сирітську долю йдеться у багатьох творах Тараса Григоровича Шевченка. Він і сам рано залишився сиротою.

  Так, у вірші «На Великдень, на соломі...» протиставляється життя сироти та дітей, у яких є батьки. Тут він зображує розмову дітей, які хваляться між собою подарунками. Кожна дитинка має обновку: комусь мати курила стрічечку, комусь батько справив чобітки або свитинку. Але серед дітей були сирітка,яка  сумно гадає, чим їй похвалитись. І ось вона хвалилася: «А я в попа обідала». Більшої радості ця сирітка не знає. Сумно стає від цих слів.

  Майстерно Тарас Шевченко виливає смуток і біль, який пережив сам, і змушує це пережити читача.

      Увесь вірш пройнятий співчуттям до дівчинки. Недарма автор вживає такі ніжні та ласкаві слова: сирітка, сиріточка. На жаль, сирітська доля була важкою не тільки за часів Тараса Шевченка, а й зараз.

     Хочеться, щоб у кожної дитини були батьки та ніхто не зазнав гіркої сирітської долі.