умаляю до Вправа 1. Прочитайте. Визначте дієприкметники, що перейшли в іменники. Надрукуйте їх під вправою. 1. Вітер Вічний вогонь гойдає. Всіх полеглих ніхто не знає (М. Луків). 2. Загін ішов у Чорний ліс, загін пораненого ніс (П. Воронько). 3. Ікона — символ присутності святих, знак молитви. Вона викликає молитовний настрій у віруючого (В. Сентюрін). 4. Люди часто відкривають відкрите (І. Вільде). 5. Хапаюся за чужий досвід, ніби потопаючий за соломинку (Б. Грищук). 6. «Скажіть, будь ласка, де живе ваш уповноважений?» — запитуємо людей (М. Хвильовий). ( ів)​

Общее:
- и словосочетание и фразеологизм представляют собой соединение двух и более слов, связанных по смыслу и грамматически. 
- как  фразеологизмы, которые являются непроницаемой структурой, словосочетания могут быть синтаксически несвободные, т.е такие, которые образуют неразложимое единство. 
различное:
- фразеологизмам характерен сложный состав. 
- фразеологизмы постоянны по своему составу - тот или иной компонент фразеологизма нельзя заменить близким по значению словом, в то время как свободные словосочетания легко допускают такую замену. 
- для большинства фразеологизмов характерен закрепленный порядок слов. 

Прості:

Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори.

Одна граматична основа: село — підмет, розкинулося — присудок

Гості й хазяїни почали полуднувать, знов випили по чарці й розговорились.

Одна граматична основа: гості й хазяїн — підмет, полуднувать, випили, розговорились — присудки.

Складні:

Вертається вона в хату, а свекруха спить на печі, аж хропе.

Дві граматичні основи: вона — підмет, вертається — присудок; свекруха — підмет, спить, хропе — присудки.

Мотря заходилась чистить картоплю, а Кайдашиха знов зо сну охала на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось.

Три граматичні основи: Мотря — підмет, заходилась чистить — присудок; Кайдашиха — підмет, охала, встала — присудки; розвиднілось — присудок.