Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні( розділові знаки пропущено) А.знов яблуні цвітуть і лунає знайомий мотив. Б.вночі спадали хмари куряви і затихав путивль. В. знов зустріча земля годину літню і дерево пахучо зацвіта. Г. то сонце пече то вітер його пхає.​

1. Робота йтиме(недок. 3 особа.однина) якщо сидіти(недок. інфінітив) й чекати(недок. інфінітив)

2. Коли я не горітиму(недок. 1 особа.однина), ти не горітимеш(недок. 2 особа. однина), коли ми не горітимемо( недок. 1 особа. множина), то хто ж тоді буде світити?

3. Мені до скону отчий край здаватиметься(недок. 3 особа. однина) раєм

4. Навесні на місці старого молодий буде лист, зелений, він з вітром розмовлятиме(недок. 3 особа. однина), хапатиме(недок. 3 особа. однина) жилками своїми сонячний промінь, під дощем купатиметься(недок. 3 особа. однина) й росою умиватиметься (недок. 3 особа. однина).

5. Неначе пісні вічної рядки, дзвенітимуть (недок. 3 особа. множина) дороги під тобою.

6. Сонце ронить(недок. 3 особа. однина) з неба квітки на хвилі дніпрові, осінні.

7. І скільки ви пливтимете(недок. 2 особа. множина), весь час вітатимуть(недок. 3 особа. множина) вас своїм щебетанням веселі жовтобрюшки, підпадьомкатиме( недок. 3 особа. однина)на вашу честь перепел і дерчатиме( недок. 3 особа. однина) деркач.

Речення, де використані відокремлені обставини, виражені дієприслівниковим зворотом.

1. Слухаючи одностайний плюскіт настирного осіннього дощу, не помічаєш, як мимоволі підкоряєшся його заколисуючій дрімоті.

2. Спираючись на свідчення відомих авторів, лектор ґрунтовно арґументував свою доповідь.

3. Зазираючи яскравими своїми квітучими оченятами прямісінько в твою душу, це дивовижне створіння, дитинча, змушує тебе розтанути  в посмішці – в посмішці всім єством.

4. Обережно ступаючи по принишклій землі, намагаєшся не порушити різким рухом чи звуком цю чарівність тиші.

5. Переборюючи легкий острах у грудях, підходжу до краю виступу, за яким починається провалля.

6. Розливаючись по горах, лісах, по високих будівлях, ранкове сонце легким доторком проміння пробуджувало все живе і кликало у новий день.

7. Розпластавши крила, летів гордий птах, вільний і непідкорений.