Торочила мати, казав батько, що все буде добре. Ти був там, де клен шумить,і пісня була там, де калина стоїть. Їли борщ діти, батьки їли хліб із салом, але ні до чого не торкнувся хлопець, якого вже не бентежили думки про харчування. Я відчував на собі краплі, коли дощ налетів на нас із дідусем, який під зонтом сховався, неначе гриб, і мені було шкода дівчину, яка промокла. Я подарував іграшку і листівку братові, якому вже давно нічого не дарували батьки, і він аж просяяв.
