10. В усіх словах рядка відбувається подовження приголосних: а) Іл…іч, значен…євий, узбіч…я, навман…я
б) област…ю, княгин…я, облич.., змаган…я
в) узбіч…я, підніж…я, радіст…ю, шерст…ю
г) узбереж…я, почут…я, маст…ю, смерт…ю
11. В усіх словах рядка відбувається подовження приголосних:
а) пристраст…ю, стат…ю, завзят…ям, підпіл…я
б) століт…ь, сміт…я, гран…ю, суд…ів
в) Поділ…я, латат…я, подорож...ю, кохан…я
г) подвір…я, багат…я, зібран…я, радіомовлен…я
12. В усіх словах рядка відбувається подовження приголосних:
а) бажан…я, тигрен…я, скоєн…я, прохан…я
б) креслен…я, корін…я, папорот…ю, безсмер…я
в) безчест…я, клун…я, відкрит…ів, повноліт…
г) бездоріж…я, варен…я, засил…я, прохан…я
13. В усіх словах рядка відбувається подовження приголосних:
а) Заполяр…я, завдан…я, пам’ят…ю, стат…ей
б) матір…ю, піч…ю, марен…я, лют…ю
в) передміст…я, зобов’язан…я, узбіч…я, роздоріж…я
г) звеличен…я, гіл…я, розумін…я, відлун…я
14. В усіх словах рядка відбувається подовження приголосних:
а)сум’ят…я, скатерт…ю, хотін…я, колос…я
б) існуван…я, Закарпат…я, півріч…я, піддаш…я
в) тисячоліт…я, лист…я, ріл…я, Поліс…я
г) мислен…я, узбереж…я, гордин…я, суд…я
15. У формі орудного відмінка відбудеться подовження приголосних в
обох словах рядка:
а) сіножать, Січ
б) безліч, мудрість
в) ясність, паморозь
г) міль, кіновар.
16.У формі родового відмінка множини НЕ відбувається подовження
літер в обох словах рядка:
а) просторіччя, відкриття
б) обійстя, почуття
в) запитання, уміння
17. В орудному відмінку однини подовження відбудеться в усіх словах
рядка, крім
а) лють, суддя, стаття
б) мідь, блакить, завдання,
в) смерть, честь, кров, верф
г) Ілля, рілля, мазь, паморозь
18. У якому рядку всі слова написані правильно?
а) твердження, буйноквіття, сторіч, піддашшя
б) гілля, клоччя, Поділля, куття
в) деталью, зеленню, лататтям, підніжжям
г) породілля, почутів, насіннєсховище, попаддя
19. У якому рядку всі слова треба писати з подовженими приголосними?
а) збіж…я, свин…я, твердин…я, стат…ею
б) спросон…я, навчан…я, перел…ю, Іл…івна
в) бадил..я, подвір…я, суд…ею, стат…ей
г) попідвікон…ю. спересерд...я, затиш…я, свіжіст…ю
20. Всі слова у рядку пишуться з подовженими приголосних, крім
а) беззакон..ня, маз…ю, л..ю, памороз…ю
б) умін…я, безземел…я, юніст…ю, змужнін..я
в) привіл…я, посвідчен…я, зап’яст…я, старіст…ю
г) здобич…ю, подорож…ю, безчест…я, повноліт…я

Хлопці знітилися. Обом стало соромно. Вони швидко вийшли з хати. 

- Що будемо робити, Антоне?

- Не знаю. Я б зараз під землю провалився від сорому... 

Вони сіли під старою розлогою грушею, колись бабуся з її плодів варила таке смачне варення ...

- А кому ти продав ікону?

- Опанасовичу ... В нього магазин є з всякою старовиною...Але вже стільки часу минуло...Та й грошей нема. 

- Треба шукати ікону! А гроші я знаю в кого можна позичити. Бабусі недовго ще з нами бути...

Хлопці встали і попрямували до дороги.

  В крамниці, звичайно, ікони не було. Опанасович сказав, що продав її якійсь старій жінці. А хто вона така - він не знає. Сказав лише, що бачив її кілька разів на базарі - вона продавала сир, молоко, масло... Хлопці вхопилися за це і попрямували до місцевого ринку, хоч надії було мало. Роман вже встиг позичити гроші в свого друга, аби лиш бабусю відшукати... Хлопці йшли поміж торгових рядів і вдивлялися в селянські обличчя. Аж раптом Роман почув як його кличе Антон. Брат стояв біля старенької бабусі перед якою був розкладений її нехитрий товар: сир, молоко, масло. Хлопці з надією дивилися на бабусю...

- Діти, ви щось хочете купити? - запитала бабуся. 

- Ні. - першим отямився Антон. - Це ви купили ікону в Опанасовича десь півроку тому?

- Так, я. А що таке?

Хлопці чесно розповіли про все, що трапилося...Бабуся дивилася на хлопців. Антон стояв блідий, йому було страшенно соромно, він хотів зірватися з місця і тікати, але не міг і поворухнутися...

- То ви хочете, щоб я її вам повернула?

- Продали, - вихопився Роман.

- У нас є гроші, навіть, більше, ніж ви за неї заплатили.

- Я ікон не продаю. - відмовила стара жінка.

В обох похололо на серці - "Не продасть!".

- Ми вас просимо, будь ласка! Скажіть свою ціну!

- Я ж сказала - я не продаю ікон. Я вам її віддам, але ви мені обоє рік допомагатимете влітку. Домовилися?

- Так - так! - зраділи обоє.

Троє вийшло з ринку і попрямували за місто. 

Коли брати опинилися в хаті бабусі Ганни, то стали і завмерли на порозі. З усіх кутків на них дивилися Святі Обличчя. В кімнаті було до 50 ікон.

1 Хтось із мудрих мовив що байдужість - то душевна підлість.

2 Пахнуть хлібом слова що мене їх навчила мати.

3 Книга вчить як на світі жить.

4 Хто нічого не робить той ніколи не має часу.

5 Коли в людини є народ тоді вона уже людина.

6 Я люблю їхати в поле тоді коли ниви зеленіють.

7 У селі де немає молоді немає майбутнього.

8 Щоб на землю прийшло сподіване щастя треба великої праці.

9 Література яка мала Тичину й Довженка не може здрібніти чи зникнути.

Жирним - головна частина, простим - підрядна.