Робота з текстом Прочитайте текст (окремі розділові знаки пропущено).

Легенда про зозулю

1)Про зозулю складено багато пісень та легенд. (2) Розповідають, що жила дівчина, яка називалась Зозуля, розумна, вродлива, тільки лінива дуже. (3) Якось послала мати свою Зозулю брати льон під лісом, а та льон не брала, вилізла на дуба, сіла на гілку крислату і до хлопців: Ку-ку, Ку-ку. (4) А мати зварила обід та й теж пішла в поле дочці допомагати. (5) А кувала б ти, дочко, доки світу й сонця закляла мати, коли побачила, що її Зозуля на дубі сидить. (6) Як почула дівчина, що в неї від прокльону материного крила почали рости, заплакала й полетіла. (7) Але і птахою Зозуля залишилася ледачою: гнізда не в’є, дітей не годує, лишень літає лісами, роки людям рахує, сміється, дівчатам каже, коли вони заміж підуть.

Завдання до тексту

1. Позначте речення, у якому допущено орфографічну помилку.
2. Позначте речення, яке відповідає схемі «П!» — а.

Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість). Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами. У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка. Наприклад: Я принесу тобі свою надію

Объяснение:

А.

2. Коли дівчина проснулася, на столі вже горіла свічка, у кімнаті нікого не було, у чорні смолисті вікна дріботів дощ.

3. Сіре небо кошлатилося дрібними отарами, блищала дорога, а над річкою й над калюжами підіймався серпанок.

4. На все впливає мови чистота: зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух.

Б.

1. Сонце й повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що здається, надворі стоїть весна, одягнена в білі шати.

5. Повертало на обід, але здавалося, що день ще й не починався.