Ух ти! Якби я раптом, як по чарівництву, зробився директором школи, у школі відбулися б більші зміни. По-перше, я б забрав всіх учителів, які не вміють спілкуватися з учнями без лементів і обзивань. Взяв би на роботу багато нових викладачів – молодих, цікавих, що вміють по-новому освітити вже відомий матеріал. А зарплату я б учителям підвищив – це робота шкідливих, потребуючих більших нервів і часу, адже ми, учні, далеко не цукор. Та й неможливо довго й добре працювати на одному ентузіазмі
Ще я видав би наказ, щоб у класах було не більше п’ятнадцяти чоловік, а самі класи набирав би по інтересах: одні заглиблено вивчають історію, інші – математикові, треті – літературу. Тоді й хлопцям було б учитися набагато цікавіше. Щоб школярі серйозніше й відповідальніше ставилися до свого навчання, я ввів би уроки, які повинні готовити й проводити самі учні (за до Усі права захищені й охороняються законом © 2001-2005 олсоч. ру вчителі).
А ще організовував би між класами побільше різних освітніх і просто розважальних ігор. Багато чого в школі я б переобладнав або побудував заново: поставив би в класах комп’ютери, вибудував би басейн, гарний спортзал із тренажерами, розбив перед школою сад. Порушників дисципліни й інших я посилав би на відпрацьовування по школі: помити, забрати, розчистити, відремонтувати. Тоді всім була б користь. Багато чого можна було б перешикувати в нашій школі, але, на жаль, я не директор. Можливо, наш теперішній директор школи погодився б з багатьма моїми мріями-нововведеннями, але в реальності він чомусь сам цього зробити не може
Занадто багато чого заважає перетворенню школи, та й учитися на директора потрібно довго. І все-таки мені б хотілося, щоб школи, коли я виросту, змінилися в кращу сторону, щоб вони дійсно стали другим будинком учнів і місцем престижної й цікавої роботи – для вчителів
