Моя улюблена тваринка - це песик Плямко. Я трохи розповім вам про нього. Одного разу я побачила мале цуценя, таке ніжне і розгублене, що сердце болісно стиснулось. Він самотньо сидів у порожньому парку, трохи змокший від нещодавного дощу. В нього були великі темнокоричневі очі, палкі і розуміючі. Я підійшла ближче і побачила червоний ошийник у ньго на шиї з блискучою підвіскою. На ній було написано Плямко. І дійсно, шерсть у цуценяти була коротка і вся в коричневих плямах, ніби від фарби. Я взяла Плямка на руки і віднесла додому. Він тремтів і тулив до мене мокрий носик, і ніби обіймав мене маленькими лапками. Прийшовши додому я вимила його і витерла, він зігрівся і почав весело бігати по квартирі. Тепер Плямко мій кращий друг.
Я, наприклад, мріяла про героїчні будні пожежника. Згодом до мрії додалося ще знання того, що вони дуже довго сплять, що вранці, особливо коли тебе будили йти до школи, тільки укріпляло цю мрію. Згодом я став більш практичним. Письменник, думав я, от та професія, що приносить славу, гроші і не особливо перетруждає організм працею. Працюючи в редакції, я зрозумів, що письменництво – це дуже важка праця. Ще були думки про посаду держслужбовця в Україні – слави немає, зате є кошти і пенсія. Але днями я зрозумів, що це все пусте. Тепер я хочу стати митником. Словацьким митником. я хочу працювати в Словацькій митниці. Ну, може, ще дегустатором. Там теж гроші за смакоту надурно платять.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
