(Віктор) - Ну що, привіт Василь! Як справи? (Василь) - Привіт, добре. Покажеш мені своє місто? (Віктор) - Звичайно, це як ти вже зрозумів, місто Біла Церква. (Василь) - Так, чудово у вас тут. (Віктор) - Згоден, але я ще тебе не познайомив з історією нашого міста. (Автор) Двоє друзів вирішили прогулятися по місту, тому що Василь, був дуже зацікавлений його історією. (Віктор) - А ось бачиш - це органний зал. Який знаходиться на Замковій горі. (Василь) - Так цікаво, а коли його збудували? (Віктор) - Приблизно у 1812 році. Є навіть така історія: що колись замість органного залу тут стояла церка, від якої і пішла назва міста. (Василь) - А саме місто коли заснували? (Віктор) - Місто було засноване у 1032 році князем Ярославом Мудрим. (Василь) - Ну що ж тобі за екскурсію, я вже поспішаю на автобус, бувай. (Віктор) - І тоб що приїхав в моє рідне місто, бувай!
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
