Даю приклад 3 речень простого дієслівного присудка і складеного дієслівного присудка.
Речення з простим дієслівним присудком
1. Я їй розказувати, а вона сміятись та радіти, та підкрикувати (М. Вовчок) ( у цьому реченні неузгоджені присудки виражені інфінітивом на позначення початку дії).
2. Настя, сиди та ший (М. Вовчок) (у цьому реченні однорідні присудки виражені наказовим дієслова, за значенням означає обов'язкову, але небажану дію)
3. Армія подає до потерпілим. (у цьому реченні простий дієслівним присудком буде подає до тому що це фразеологізм, тобто це простий дієслівний присудок, ускладнений фразеологізмом).
Речення зі складеним дієслівним присудком:
1. Радист спробував зв'язатися з крейсером (спробував зв'язатися - складений дієслівний присудок, виражений дієсловом минулого часу + інфінітив зв'язатися)
2. Я схильний думати, о друже, про зраду принципам своїм (у цьому реченні схильний думати - складений дієслівний присудок, що виражає значення мислення, і психологічного процесу + інфінітив думати).
3. Чи маєте ви право мене допитувати.
Речення зі складеним іменним присудком.
1. Молодість - то найкраща пора (Молодість - підмет, то найкраща пора - присудок, Якщо дісєлово-звязка бути (у теперішньому часі є) опущена, то роль звязки бере на себе вказівна частка то).
2.Я єсть народ якого правди сила ніким звойована ще не була (я - підмет, єсть народ - присудок, складенний іменний присудок, виражений дієсловом-звязкою бути, що у теперішньому часі - є).
3. Оксана сиділа бадьора та весела (іменні частини складеного іменного присудка, виражені прикметниками, значення стану)
Моє розуміння змісту новели "Intermezzo" та її назви
Я завжди з великим задоволенням читаю твори М. Коцюбинського. Це письменник незвичайний. Письменник-патріот, вдумливий і тонкий дослідник, істинно неперевершений майстер художнього слова, творець соціально-психологічної новели. Одна із найбільш відомих його новел — "Intermezzo". Це твір не для розваги. І зрозуміти його, не прочитавши вдумливо й уважно, глибоко не осмисливши кожну частину, неможливо. Але зрозумівши, відразу відчуваєш велику насолоду і натхнення, які дає цей твір.
Я зрозумів, що Коцюбинський переосмислив цей термін і вклав у нього інший зміст. Інтермецо у Коцюбинського — це перерва, перепочинок, це час, коли герой набирається сил для нової праці і боротьби.
Ліричну новелу "Intermezzo" називають поемою душі. Зміст її — це своєрідний поетичний відбиток внутрішнього стану митця. Для ліричного героя твору мандрівка на природу — відпочинок, можливість оновити фізичні і моральні сили. У нього, чуйного й вразливого митця, ослабли струни душі від жахів навколишнього світу (столипінська реакція, горе народу). Він хоче забути про людські страждання хоч на мить, але "залізна рука города" тягнеться за ним, обличчя людей проступають у темряві крізь стіни і лишають у його душі "сліди своїх підошв".
