Омоніми — однакові за написанням і звучанням, але різні за значенням слова. Омоніми використовуються у діловому та науковому стилях без будь- яких стилістичних функцій (на відміну від публіцистичного, розмовного та художнього) . Кожне слово в омонімічній парі – самостійна лексична одиниця, функціонування якої визначається потребами змісту фрази
Синоніми — це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення. Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності. Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа.
Антоніми — слова з протилежними значеннями. Антоніми використовуємо для чіткого розрізнення понять, явищ, ознак; висловлення протилежних думок; образності, багатства мовлення
