1) Перепишіть, знімаючи риски. 1. Коли моє не в/лад, то я з своїм на/зад (П. Гулак Артемовський). 2.
Той, хто з/першого кроку починає шкодувати, що вирушив на/гору,
не/здатний здолати і не/великого пагорба (Тибетське прислів’я). 3. По/ волі ж
і піду, як тільки схочу, ні/хто ні/чим мене тут не/прив’яже! (Леся Українка) 4.
Хто нахабно преться в/гору, той з ганьбою гепне долу (Англійське
прислів’я). 5. «Мені однаково треба було в/низ», — сказав той, що впав
зі/сходів (Шведське прислів’я).

2) Перепишіть знімаючи дужки
1. Повезли мою матір на білих волах, (не) оплакану матір... 2. Спочивай, моя
мамо, так легше тобі. Там (ні) хто (не) завдасть (не) вигойної рани. 3. (Ані) кого,
(ні) кого нема на землі, (ні) єдиної гілочки нашого роду. 4. Чи згадав Гордія
Чурая, оті шляхи до слави найкоротші, де перемога, з горя (ні) чия, дивилась
мертвим в (не) закриті очі. 5. (Не) догарок згасивши восковий, він, може, знову
думав про свободу? 6. Вона в житті зіткнулась з (не) приємністю: хлопчина їй (не)
відповів взаємністю. І (то) чому: бо любить іншу дівчину, а вірність має душу (не)
подільчиву. 7. Мов тихий дзвін гірського кришталю, (не) сказане лишилось (не)
сказанним. 8. Цвітуть обличчя, острахом (не) стерті. 9. І та печаль вже (не)
скорбота. 10. (Не) забувайте (не) забутнє, воно вже інеєм взялось! І (не)
знецінюйте коштовне, (не) загубіться у юрбі. (Не) проміняйте (не) повтор на сто
ерзаців у собі! (За Л. Костенко).

Объяснение:

Довіра як папір раз зімнеш і уже не зможеш виправити. Ось так само у нас із довірою до людей. Якщо ви втратили довіру до людини хоча б один раз, то ви не зможете уже її повернути. Людина не зможе вам довіряти так, як довіряла до цього. Нам так хочеться вірити, що всі такі хороші та що ми можемо їм довіряти, але завжди знайдеться якесь "але" і воно псує все.

Напевне, кожен з нас стикався з такою ситуацією, що вас зраджувала близька вам людина: чи це друг, чи це родич, чи кохана/коханий. Я можу тільки уявити собі, наскільки вам тоді було болячи це відчувати, а ще найважче повірити, що саме ця людина могла зробити таке. Інколи важко повірити в те, що сталося, хоча ви розумієте це, але вам ніяк не вкладається в голові - чому так.

Перш за все, ми починаємо обдумувати ситуацію, а потім все додаємо, намагаємося зрозуміти, чому людина так вчинила. Здавалося б, такого не мало бути, навіть не могло бути, але люди такі непередбачувані, що від них можна очікувати просто нереальних дій та вчинків.

Перш за все кожен повинен знати таке поняття як довіра самому собі. Загляньте собі в душу і скажіть відверто, а чи можете ви довіряти собі? Якщо так, то це перший крок на шляху до того, що ви зможете довіряти іншим, а якщо ні, те, що ви довіряєте іншим, є не чим іншим як самообманом.

Навесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі хмаринки, схожі на тварин - лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей.А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти – проліски, фіалки, кульбабки… Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Особливо мені до душі, коли розквітають персики та груші – їхні квітки рожеві, і вони виділяються з-поміж інших дерев. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Навесні все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, і мені стає весело на душі.Весна в місті завжди починається з того, що прибирають вулиці, висаджують молоді деревця та розбивають клумби в парках, скверах, перед великими магазинами. І люди на вулицях також змінюються. Вони яскраво одягнені, більше гуляють, навіть усміхаються частіше, мабуть, тому що погода радує теплом, світить ласкаве сонце, а головне – не треба одягати важкий одяг і взуття. Весна завжди надихає митців на створення художніх шедеврів. Як добре, що зараз кожен може взяти цифрову камеру та зробити свої чудові знімки весняної краси. Але найголовніше – зберігати весняний настрій у душі цілий рік!