Якими утворені ці слова. Взаємодо вручити, гідний, гнівно, сьомий, іспанець, компаньйон, мілководний.

2. Мати, розчарована поведінкою сина, довго не могла заснути. 

 Дієприкметниковим зворотом називають дієприкметник разом із залежними від нього словами.


Іменники, що мають форму однини і множини: тінь, олівець, піч, дощ,  палка, лекція, поїзд, м'яч, школа, інститут, магазин, буряк, бур'ян, край, вість, дівча, сирота, плече, друкарня, сім'я, слухач, каша, темп, сир, коло, писар.

Іменники, що мають тільки форму множини: ворота, окуляри, шахи.

Іменники, що мають тільки форму однини: вода, гордість, телеграф, любов, розвиток, сметана, папір, гіпюр, полум'я.

Іменники з конкретним значенням: тінь, олівець, вода, ворота, піч, дощ, палка, лекція, телеграф, поїзд, м'яч, школа, інститут, окуляри, шахи, канікули, сметана, магазин, буряк, бур'ян, край, вість, дівча, сирота, плече, друкарня, сім'я, слухач, каша, сир, папір, коло, писар, гіпюр, полум'я.

Іменники з абстрактним значенням: гордість, любов, розвиток, темп.

Іменник - це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? 

Природа в житті людини відіграє як матеріальне, так і духовне значення. Матеріальне, бо власне природа дає нам їжу, житло, одяг. І здавалося б, ця думка дуже проста, тому, дотримуючись цього погляду, людина повинна б бути вдячною природі. Якщо немає такого почуття, то принаймні треба розуміти таку просту річ: не доглядаючи, не удобрюючи поле, нічого сподіватися, що наступного року в тебе буде хліб на столі. 

Духовне значення природи в житті людини, на мою думку, почало втрачатися давно, коли людина стала більше приділяти уваги собі, своєму внутрішньому світу, а не своїм стосункам із зовнішнім світом. Колись дайбожичі, або язичники, не відділяли себе від природи, вони жили в ній і з нею. І характер поведінки, і навіть одяг були гармонійними з природою. Нині ж, чим більше викликів ми робимо, наприклад, у одязі, чим більше ми дотримуємося певної моди, а не гармонійного поєднання зручного й естетичного, тим більше ми відділяємося від природи. Природа не стає нам матір'ю, ким вона була для наших пращурів. А ми, як ті невиховані безбатченки, поводимося непристойно й ненависно. Терпіння природи не безмежне. Вона буде протестувати й посилатиме нам страшні попередження, наприклад Чорнобильська трагедія — це одне з таких попереджень. Та все ж таки я вірю в духовне відродження людини, адже вона приходить у цей світ безгрішним малям. Треба тільки частіше нагадувати людям, що вони — діти природи, її маленька частка.