Змініть, де треба малу букву великою.
Зарание
​

Дієслово - мені уявляється, як метушливе дитя, худе, з гострим обличчям. Має завжди розпатлане волосся, та неохайний одяг. Це ж дієслово - воно і там, і тут, і постійно в русі.
Іменник - має вигляд поважного чоловіка, високого і завжди в гарній фізичній формі. Має охайну зачіску і одяг. Адже іменник - головний у мові, без нього майже не можливо побудувати речення.  Прикметник - замріяна дівчина,струнка й висока, яка наділяє іменники і дієслова красою, епітетами, додає їм фарб.Прийменник - чоловік, маленького зросту та поважного віку. Завжди знаходится  десь поруч біля інших частин мов - над,під, у... Сполучник - мені сполучник схожий на повнувату та дуже добру жінку немолодого віку, яка завжди всіх мирить та з*єднує. Така вже ії натура

Одного разу я побачила на дереві в парку білочку. Золотисто коричневу, лише кінчик хвостика білий, ніби сметаною политий. Хвіст набагато більший від самої білочки. Він пишний і пухнастий. Лапки у неї короткі з добре розвиненими пальчиками, міцними і щільними. Завдяки гострим кігтикам тварина швидко пересувається стволами дерев, легко чіпляється за гілки. Зуби у білочки міцні і гострі. Вони легко розгризають найміцніші горіхи. З усіх лісових мешканців білочки є найживішими і непосидючими.

Мені подобаються білочки, і я із задоволенням гаю за ними