Привіт, Оксанко! А ти дивилась культурно-мистецьку передачу під назвою «Світлиця» вчора?
- Привіт, Надійко! Так, дивилась. У цьому випуску торкались теми визначних пам’яток України.
- Я також дивилась цю передачу.
- Що тобі у ній сподобалось?
- Мені сподобалось, що автори наголосили на тому, що зараз люди не особливо цінують культуру і не мають бажання охороняти наші культурні надбання.
- Звичайно, це дуже велика проблема на сьогодні. Адже наш народ багатий фортецями, садибами, палацами та монастирями.
- І це ти лише назвали архітектурні пам’ятки. А скільки перлин ми маємо в історії, монументальному мистецтві, археології!
- Я вважаю, що люди мають цінувати свою культурну спадщину та ретельно зберігати її належним чином.
- А як думаєш, цим повинні займатися науковці?
- Звичайно, у збереженні культурних пам’яток велику роль відіграє наука.
- А я вважаю, що і прості люди можуть не лише розуміти важливість пам’яток національного значення та допомагати у їх збереженні.
- Як саме прості люди можуть цьому сприяти?
- Передусім сформувати шанобливе ставлення у своїй свідомості до об’єктів національного значення.
- Так, я згодна з тобою. На жаль, більшість сьогодні не усвідомлює велику необхідність збереження пам’яток культури для нинішнього і прийдешнього поколінь.
- У цьому наша основна проблема та саме на цьому наголошувалось у передачі «Світлиця». Ти не знаєш, коли вийде наступний випуск?
- Завтра о шостій вечора. Дякую за приємну бесіду. До зустрічі!
- Дякую, бувай!
Лісова куниця – сутінково-нічна тварина. Веде напівдеревний б життя, їсть білок, мишоподібних гризунів, комах, птахів, лісові плоди, зайців. Полює і на молодих козенят. Найкращі сховища має в дуплах, на висоті двох-шести метрів. Приводить від двох до восьми, частіше три-п’ять куничат. Линяє весною й восени; уже в лютому шерсть грубішає, тьмяніє, а у квітні, з голови до хвоста, відбувається заміна зимового хутра на літнє.
Злякана, вона миттю стрибає на дерево, з ялини на ялину, з вільхи на вільху, з осичини на осичину; летить по верхах – і миттєво щезає. Куниця частіше днює в завалах хмизу.
Звір, що ввібрав у себе мудрість і гнучкість змії й недосяжну красу зірниці. Звір, уподібнений часові звичкою причаюватися й уникати людини, цей звір викликав у тебе таку ж цікавість, як і потаємний, стрімкий, невловимий руками час
