Богдан Хмельницький, безумовно, є однією із найвідоміших постатей української історії. Як казав про нього автор «Історії України-Руси» та перший президент України Михайло Грушевський, його (Хмельницького) біографія була такою вбогою на реальні факти, наскільки багата легендами.
На відміну від козаків, які часто не могли похизуватися походженням, Богдан-Зиновій був представником іменитого роду. Його мати, Агафія, була з родини Ружинських, корені якої сягали аж до Рюриковичів. Освіту ж молодий Хмельницький здобув у Львівській єзуїтській колегії (поряд знаходиться Храм святих апостолів Петра і Павла), а згодом вступив до реєстрового козацтва. Але з часом він подався до Запорізької Січі, щоб звідти почати визвольну війну 1648 року.
У квітні цього ж року війська Хмельницького проходили через хутір Кривий Ріг. Напували своїх коней в ріці Саксагань, відпочивали у дубовому гаю. В урочищі Жовта Ріка гетьман розкинув свій табір. Майже місяць тут відбувалися бої з польськими військами. Перемога була на боці козаків. Саме з цієї битви почалася визвольна війна, у якій було місце як перемогам, так і поразкам. Закінчилася вона у Переяславі підписанням сумнівного договору.
Пройшло багато часу з тих подій. Хутір Кривий Ріг переріс у величезне промислове місто, а робітниче селище Жовта Ріка було перейменовано у Жовті Води у трьохсоту річницю битви під проводом Богдана Хмельницького.
В Україні є дуже багато пам'ятників Богданові Хмельницькому. Не забули про нього й у Кривому Розі. Встановили його у 1954 році, на 300-річний ювілей «об'єднання» Росії та України внаслідок поразки останньої у визвольній війні 1648–1654 рр.
Людина, прийшовши в цей світ, крок за кроком пізнає його багатство й розмаїття, що власне й становить сенс людського буття. Значною мірою розмаїттю довкілля ми завдячуємо живій природі, адже саме внаслідок тривалої природної еволюції сформувалася різноманітність рослинного й тваринного світу.
Щоб жити й виживати у природі, людина навчилася використовувати корисні властивості компонентів біорозмаїття для отримання продуктів харчування, сировини для виготовлення одягу, знарядь праці, будівництва житла, енергоносіїв. Впродовж історії людина навчилася не лише виживати у протистоянні природі, а й шанувати природу, заощадливо використовувати її ресурси, передаючи цей досвід у спадок від однієї генерації до іншої. Спираючись на природне багатство, людська праця, розум і наполегливість створили численні сорти культурних рослин, породи свійських тварин і штами мікроорганізмів, які також становлять непересічну цінність і без яких уже неможливо уявити життя й існування людства.
