Укажіть речення, яке відповідає схемi«П!» — а. (окремі розділові знаки пропущено)
ОА Ні, не клич мене, весно, казала я їй, не чаруй і не ваб
даремне.
ОБ На шляху, прощаючись, Люба сказала Тиб колись,
Михайлику, і до нас заскочив. Ідеш собі з ковзанки, то
й заверни в наш двір.
И В Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші
сказав Валерій Я ніколи не стану художником. Я це
зрозумів і радий, що зрозумів вчасно.
ОГ Вмивайся, вмивайся, дитино! квапить мене мати.​

БОКОМ 

ви́лізти (ви́йти) / вила́зити (виліза́ти, вихо́дити) бо́ком кому і без додатка. Погано кінчитися, мати погані наслідки для кого-небудь. Ну, й поділився я своєю прикрістю з колегами-водіями на робітничих зборах. Що й вилізло мені боком: Коровін звільнив мене з роботи (З журналу); — А про те ваше хазяйнування я знаю. Знаю... Воно тобі ще боком вилізе (О. Копиленко); А ти згадай криваве дишло, Яке фашистам боком вийшло! Яке хребет їм перебило (В. Іванович); Ті витівки (бувало... ненароком...) Вилазили, скажу брутально, боком (М. Рильський); Вся наша фальш, вся тупість, .. увесь наш псевдодемократизм, перемішаний з сатрапством,— все вилізає боком і котить на нас (О. Довженко); // Не піти на користь, не приносити користі. Не микайся, Грицю, на дурницю, бо дурниця боком вилізе! (Укр.. присл..); Чуже добро боком вилізе (Укр. поети-романтики..); // Не проходити даремно, бути причиною покарання за щось. (Домаха:) Звичайне, ви

диви́тися ко́со (кри́во, бо́ком) на кого—що і без додатка. Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, недовіру, відразу у ставленні до когось, чогось. Бачу, уже на мене всі косо дивляться: то чого дитина кричить, то нікому пшона стовкти, то печі вимазати… (Панас Мирний); — До багатої не йди, бо на тебе зразу почне дивитися косо (М. Стельмах); Мушу замітити, що більшість духовенства дивилася все криво на всякі бодай трохи ясніші проблиски свобідної думки (І. Франко); — Най би тато не фундулився (не сердився) на Григорія, а то все на нього боком дивився.., а той і розгубився (О. Кобилянська). погляда́ти криви́м о́ком (час від часу). — Думаю я, що не треба заходити (до хати) цілими роями, а по одному, по двоє. Для чого привертати увагу недремного жандармського ока? Та вже й хазяйка моя щось ніби кривим оком поглядає (М. Сиротюк). 

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком до кого. Різко змінитися (перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т. ін. Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький). оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко). 

під бо́ком. Дуже близько, зовсім поруч від когось—чогось. — Цього ти не кажи мені, Катре… Під боком люди (С. Васильченко); — Ось Буковина під боком, а відти приїздять до міста на ярмарок попи такі бородаті, аж ну! (Л. Мартович); Печатку Петро Іванович беріг більше, ніж власне життя. А тут фронт. А тут німці під боком. А тут можуть .. узяти в полон. Обшукають і знайдуть печатку. Доказуй потім, що її не добровільно фашистам оддав (А. Дімаров); — Хто живе там під боком у заводу, той білого снігу не бачить, — гомонить дядько Ягор (О. Гончар). 

ско́ком чи бо́ком; то ско́ком, то бо́ком. По-різному, різними Якось скоком чи боком до нашої творчості знову почала притулятись безконфліктність чи дрібноконфліктність (З газети). то бо́ком, то ско́ком. — Як поживаєш? — А так собі — то боком, то скоком (Укр.. присл..). 

то сим, то тим бо́ком. Як-небудь, якось. — То сим, то тим боком зиму перебудемо. Аби через зиму, а там, як люди кажуть, вовка самі ноги годують! — казали одрадяни (Панас Мирний). 

хоч одни́м бо́ком, зі сл. підійти́, набли́зитися і т. ін. Трохи, найменшою мірою, якимсь чином. Щоб наблизитись хоч одним боком до того вимріяного соціалізму, зорганізували вони ще до імперіалістичної війни кооперативну друкарню (Ірина Вільде).

На мою думку, інтелектуальна праця варата поваги більше, бо не просто так нам усім знайом цей вислів: "Сила є, розуму не потрібно". Щоб працювати інтелектуально, людина повина багато чого знати та мати певні навички. Щоб працювати фізично, не потрібно майже нічого, не потрібно мислити, як і що зробити. Звісно ж, "усі професії потрібні, усі професіїї важливі", але особисто у мене більш поваги виникає до людей інтелектуального труда. Бо, наприклад, як важко бути лікарем? Як важко спочатку добре вивчитися, а потім ще й лікувати інших людей? Або як важко бути вчителем, коли потрібно добре знати не тільки свій предмет, а ще й дитячу психологію.. Усі ми різні і маємо різні можливості, але кожен повинен прагнути кращого та розвиватися якомога більше.