объяснение: читання в житті будь-якого утвореного розумної людини займає важливе місце. без знань, отриманих з книг, неможливе формування особистості. навіщо потрібно читати? читання збагачує нашу внутрішню духовну життя, навчає і розвиває, розвиває уяву і пам’ять, збагачує словниковий запас.
у різному віці книги по-різному впливають на нас. перші книги, казки, дитячі оповідання вчать дітей взає, доброту, послуху і багато чому іншому. у підлітковому віці книги відображають проблеми відносин між людьми, дорослішання, кохання і дружбу. у зрілому віці книги зачіпають питання різних сфер життя, будь то політика, культура, шлюб, старіння. улюблені книги, затерті до дірок, з заломанными куточками сторінок, переносять нас в літературні вигадані або реальні світи, щоб ще раз пережити солодкі моменти. з віком змінюється ставлення до книг, але “звичка до читання” повинна бути закладена ще в дитинстві.
деякі письменники висловлюють думку, що читач – це співавтор книги. не слід забувати, що справжній читач повинен аналізувати прочитане. автор, створюючи свій твір, викладає свої думки і бачення предмета,… але читач це все сприймає і переробляє під призмою свого досвіду, життєвої ситуації і світогляду. одна і та ж книга може бути сприйнята людьми по-різному. хтось побачить у ній комедію, хтось- трагедію, а хтось- нічого цікавого. виходячи з прочитаного, читач формує свою думку не лише про книгу, але і про автора, про світ, який той описує. він розповідає про свої враження, виносить судження про дії і характер персонажів, оцінює їх. не можна бездумно “проковтувати” книгу, це не буде істинним “читанням”. справжній читач готовий не тільки прочитати книгу, але і перечитати її для більш кращого розуміння сюжету, персонажів, задуму автора.
писемність зародилася давно, з’явилися книгодрукування, електронні книги. буде винайдено ще багато речей, але читання залишиться основним джерелом, будоражащем уяву. люди будуть читати, думати про прочитане і аналізувати, сумувати і сміятися. мені подобаються слова письменника ст. набокова: “хороший читач – це той, у якого розвинені уява, пам’ять, словниковий запас та який наділений художнім чуттям”.
Зчер-во-ні-́ли 4 склади, 6 приголосних,4 голосних .
З - приг.,дзв., парн., тверд.
Ч - приг.,глух., парн., тверд.
Еи – голосн.,ненаголош.
Р – приг.. дзв., непарн,. тверд.
В –приг.. непарн., дзв., тверд.
О – голосн., ненаголош.
НІ –приг., мягк., дзв.. непарн.
І –голосн., наголош.
Т – приг.,глух, парн., тверд.
И – голос, ненаголош.
10 букв, 10 звуків.
Ду́ж-чий 2 склади, 4 приголосн., 2 голос.
Д –приг., тверд., парн., дзв.
У –голос., наголош.
Ж –приг., тверд.,дзв.. парн.
Ч – приг., тверд.. глух, парн.
И –голос., ненаголош.
Й – приг, мягк.,дзв., непарн.
6 букв, 6 звуків.
Дзи́- ґа 2 склади, 2 приг., 2 голос.
Дз – приг., дзв., парн., тверд.
И – голос., наголош.
Ґ –приг., глух., парн., тверд.
А – голос., ненаголош.
5 букв, 4 звуки.
