Визначте, яким шляхом утворені терміни (запозичення, використання в словотвору української мови, термінологізація, поєднання частин або цілих слів українського та іншомовного походження). Позначте кольором ознаки іншомовних слів або словотвірні засоби (суфікси, префікси тощо). Якщо термін утворений шляхом термінологізації, позначте пряме значення слова та визначте, що стало причиною для переносу назви (подібність у функціях, зовнішня схожість тощо). Амплітуда; прискорення; коливальний рух; електронно-обчислювальна система; комп’ютер; машинобудування; опір; хвиля (електромагнітна); коліно; електрорушійна сила; випрямляч; боєздатний; коефіцієнт корисної дії; розчинник; розподіл; напівпровідник; муфта; інтегрування; вогнепальна зброя; вартовий; альфа-частинка; автоматичне керування польотом; ​

У світі існує велика кількість мов. І кожна мова особлива й унікальна по-своєму. Кожна мова, якою б вона не була, важкою чи, легкою чи, вона дуже важлива в житті кожної людини. Адже мова — засіб спілкування між людьми. Якби люди не знали б мов, то як вони могли б спілкуватися? Але чому потрібно вивчати іноземну мову? Хіба вільного володіння рідною недостатньо?

По-перше, немає межі досконалості. Попри те, що ми знаємо свою рідну мову, ми так само повинні розвивати отримані знання та збагачувати свій словниковий запас. По-друге, у нас час володіння іноземною мовою, особливо англійською, дуже важливе. Після закінчення школи, щоб знайти хорошу роботу, завжди потрібно знати хоча б ще одну іноземну мову. Люди, які вивчають іноземні мови, вважаються більш кваліфікованими та розумними. Адже вони не стоять на місці, а розвиваються.

Якщо людина добре знає мову або мови, то на ринку праці вона займатиме більш вигідну позицію. З такою людиною навіть спілкуватися набагато приємніше, ніж з неписьменною людиною. Розвиваючись, ми так само повинні розвивати знання мови. Інколи це може до у розв’язанні деяких життєвих проблем.

Іронічно обіграна національна традиція й карибська екзотика в макаронічному поєднанні — ознаки твору Юрія Андруховича «Козак Ямайка».

І в іронічній поезії Ю. Андруховича такий сердешний Мамай-Ямайка у вицвілих шароварах нарікає на долю та підлих зрадників-піратів, через яких не вдалося допастися до щедрот Фрітауна з його «сріблом-злотом» і принадливими дівчатами. Тепер ось доводиться сердезі «кружати сивуху» в компанії з хитрим піратом Діком, який продав козацьку справу за «тридцять гнилих ескудо»... Немає щастя козакові в цьому світі, хіба що на «вечірній зорі» трохи розрадить душу тужлива мелодія «цукрової сопілки».

Слова і смисли, як і одяг, можуть стиратися й зношуватись від частого використання. А для їхнього «поновлення» іронія підходить якнайкраще — ось як у вірші Ю. Андруховича з таким несподіваним поглядом на традиційну в нашій літературі козацьку тему.

Объяснение: