Я дуже люблю сонячні дні... Тоді, можна погуляти з друзями, їсти морозиво, безмежно радіти ... Зрану я прокинусь, і до мене дійде розум серця. Я побачу нитку з неба і буду знати, що за неї треба хапатися. Згодом все розпливеться, як примарний сон, але міць моїх синіх очей не буде давати мені отримувати задоволення від прогнилого телебачення, трухлявих журналів і продажних газет. Але що робити коли уже погода погана? Що б я робила тоді? Напевно, це важке питання. У мене був би поганий настрій, і я цілий день,лежачи на дивані читала б книжку.Мій спокій порушуватимуть звуки потертих коліс, вуличні маніфестації, розповіді про сенс життя, прочитаний в якомусь новому бестселері Дена Брауна чи Пауло Коельйо.
Нічне небо – зоряне море і, дивлячись на нього, ми усвідомлюємо, що між тими глибинами та нами нема ні коріння, за яке можна було б ухопитись, ні даху, ні гілки дерева, і ми повільно, мов нирці у морі, падаємо у безодню. Навколо панує темрява, а в небі спалахують мільйони зірок. Ближче до півночі небо в одному місці світлішає, бліда заграва поступово розгоряється. Через кілька хвилин зринає повний місяць, на якому навіть з землі видно чудні малюнки, створені рельєфом його поверхні. Хтось бачить там обличчя людини, хтось диковинних тварин або ще щось інше. Ніч заворожує та надихає.Я думаю , що кожен з нас хоч раз милувався її таємничою красою, оспіваною митцями всіх часів як чарівну пору роздумів, відпочинку, творчого натхнення та любові.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку