Літом у селі на ганку,
Ледарь-кіт дрімає зранку.
Аж геть, гомін, ґвалт і гам,
Щось десь трапилося там.
Відкриває потихеньку,
Ліве око і близенько,
Бачить бійку двох хвальків,
Сірих грязних горобців.
“Я сміливіший за тебе,
на землі я, чи у небі,
всіх порву я мов собака”-
каже перший розбишака.
“Де тобі, я сам хоробрий,
не знайти по самий обрій
з ким зрівнятись міг би я”-
друге каже гороб’я.
Захвативши їх в охапку,
Бійці кіт поставив крапку,
Пощастило малюкам,
Розбишакам і хвалькам.
Врятувались від зубів,
Та позбулися хвостів.
Ось про що розмова, діти,
Так у світі треба жити,
Щоб тебе не за словами
цінували, а ділами.
Найдружніший клас
Найдружнішим класом, можна назвати не будь який клас і з"являється питання: чому? Тому що в кожному класі різні діти мають різні інтереси, наприклад: один учень-розбишака побився з іншими і переміг, щоб вони визнали його головним. Але, такі лідери зневажають розумних учнів тому, що вони не визнають його своїм лідером. Такі лідери майже в усіх випадках кепкують зі своїх підлеглих, зраджують їх. Такі учні-лідери дуже рідко слухаються вчителя, а підлеглі лідера взагалі його не слухаються. Такі учні-розбишаки майже завжди оказуюються на обліку в школі і міліції. Навіть якщо весь клас слухаеться лідера, то тількі тому, що бояться його кулаків. Тому одразу видно, що такі класи зовсім не дружні. Дружним класом можно назвати клас в якому хочаб діти слухаються якогось учня, лише поважаючи його.
