ответ:
україна — це історія народу, який багатьох років боровся за свою свободу й незалежність. це її славні лицарі: петро сагайдачний, іван сірко, богдан хмельницький, іван мазепа, устим кармелюк, які віддали своє життя за щастя народу. це відомі всьому світові діячі української культури: т. шевченко, і. франко, леся українка, м. коцюбинський, о. гончар, м. лисенко, м. заньковецька та багато інших.
нашу рідну землю, що нарешті здобула свою незалежність і будує державу, ми, молоде покоління, маємо берегти й любити, як писав в. сосюра:
любіть україну у сні й наяву,
вишневу свою україну,
красу її вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
слід зробити все, щоб примножити багатства й красу рідної землі, працювати для зростання добробуту своєї вітчизни.
сьогодні україна починає утверджуватися серед цивілізованих країн європи. я переконаний, що вона стане на одному рівні з цими країнами, що наш народ нарешті здобуде омріяне щастя і добробут.
так хочеться, щоб рівень життя нашого народу дорівнював рівневі розвитку української культури, літератури. тут ми маємо найбільший скарб. наші митці, будучи справжніми синами й дочками україни, уславлювали рідну мову, у якій відобразилась уся історія народу, все його життя.
силу й натхнення письменники й поети завжди черпали в українського народу, у якого вони не переставали вчитися:
мудріших, ніж народ, учителів;
у нього кожне слово — це перлина.
объяснение:
буду писати про вулицю мого дитинства від себе.
Як втону в згадках про дитинство. Пам'ятаю друзів, веселі моменти, місця, вулиці... Найрідніші вулички, повністтю засаджані деревами й квітами. Йдеш а тобі з лівої сторони тюльпани, з правої гвоздики, іриски(півники). А які смачні сусідські абрикоси і вишні. Такі соковиті, налиті... Взимку, коли все вкриває біла ковдра, не менш гарно. Ти йдеш немов у зимовій казці. Усі дерева білі, вкриті снігом, а тому що їх багато і високі то складається враження немов під кришталевою чарівною аркою проходиш.
Це такі незабутні емоції...
