Вставте пропущені розділові знаки. Завітати у Чернятин скажімо у вихідний день — значить побувати на святі кольорів. Таких вишнево-бордових вишиванок і своєрідних спідниць — «оборток» жінки обгортають їх навколо стану не побачите ніде, тільки в цьому селі. Майже все тут витримано в одній кольоровій гамі незбагненна глибока червінь, соковита, ніби вишня. Тільки деколи пробиваються крізь неї зеленкуваті та жовтуваті вкраплення… У Торговиці Батьківщина письменника Леся Мартовича поведуть до ткача, який виткав понад півтисячі вишневих «торговицьких» запасок Вихователь виховання є тільки одним із засобів виховання поставлений віч-на-віч з вихованцем, у самому собі має всю можливість успіхів виховання. І ніколи можливо сучасник я маю на увазі художника-творця не мав такого вдячного ґрунту для створення мистецтва високих і значливих, як у наш час... Є ж люди на землі А то б не варто й жити Що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатися, і мислити, й шукати. Митька Чубатий так звали вантажника, що стояв поруч глянув на неї.
​

творіть від поданих дієслів усі можливі форми дієприкметників, складіть з ними словосполучення. Поясніть б творення дієприкметників.

Підписати, укласти, проголосити гати, завершувати, обміркувати, зобразити, обрати, підтвердити, контролювати, за терпіти, призначити, вкрити, стояти.

Объяснение:

творіть від поданих дієслів усі можливі форми дієприкметників, складіть з ними словосполучення. Поясніть б творення дієприкметників.

Підписати, укласти, проголосити гати, завершувати, обміркувати, зобразити, обрати, підтвердити, контролювати, за терпіти, призначити, вкрити, стояти.

Квітка та метелик
Була весна. Коло доріжки квітувала гарна жовтенька квіточка - кульбабка. Одного дня прилетів до кульбабки метелик. Він був теж жовтенький та гарний.

- Пере звернувся до кульбабки метелик, - Мені здається, що ми родичі. Ви така ж жовтенька, як і я. Ви теж метелик?
- Ні, - відповіла кульбабка. Я - квітка, мене звати кульбабка. 
- А що таке квітка? - спитав метелик. Даруйте, але я тільки сьогодні народився і багато чого не знаю...
- Квітка - це така рослина, - пояснила кульбабка. А ти, метелику, - комаха. Комахи - це такі тварини. Тому ти можеш літати, а я - ні. Я росту у ґрунті.  
- Зрозуміло. Ми такі різні... А ми можемо товаришувати? Мені б дуже цього хотілося.
- Звісно, можемо! - відповіла кульбабка. До речі, коли метелики та інші комахи сідають на квіточки, вони їх опилюють. Не буде комах - не буде насіння. Тобто ми дуже потрібні один одному.
- Як добре! - зрадів метелик. Так ми тепер друзі?
- Авжеж, - сказала кульбабка.