22. Пунктуаційну помилку допущено в реченні А Прибудь, прибудь, мій миленький, з далекого краю.
Б Через гору та в долину не ходи до мене, вражий сину.
В Нащо ж мене віддаєте, мої рідні тато, хто вам буде замітати щораночку хату?
Г Хотів би я мамо веселі пісні співати й сміятись, як діти.
Д Прибирайся, свекрушино, прибирайся, молодої невісточки сподівайся.
23. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Рости моя пташко, мій маковий цвіту, розвивайся, поки твоє серце не розбите.
Б Пусти мене, мій батеньку, на гори, де ряст весняний золотом жаріє.
В Спи, моя дитино золота, спи, моя тривого кароока, спи, моя гіллячко голуба.
Г Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій.
Д Народе мій, дитино ясночола, живи й орудуй мовами всіма, бо кожна мова – твого духу школа, твоєї справи – золота сурма.
24. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Швидко ми побачимось, рідна матінко моя.
Б Чому сьогодні одягла ти одяг свій найкращий ткале, чому твій похід заквітчали вінки осіннього зела?
В Ой летіть, вітри буйні, зашуміть калиновим гіллям край вікна, розбудіть матір шелестом поривним.
Г Гей ви, далі ясні, безкінечні й сині, як чудесно у світі молодому жить.
Д Не стелись, тумане, не шуміть, тополі, не печальте очі ви, берізки голі!
25. НЕПРАВИЛЬНО утворено звертання в реченні
А Не рівняйте мене, пан виборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами.
Б Я не розчарувавсь, генерале: край вартий того, щоб ради нього ставити на карту наш капітал
В Різні, подруго, є люди, гідні шани і огуди, є без цвіту, є в цвіту.
Г Вчителько моя, зоре світова, на Вкраїні милій, в рідній стороні.
Д Чи живеш біля моря синього, чи в степу, чи обіч гори, ти не будь малоросом, сину мій, українською говори.
26. НЕПРАВИЛЬНО утворено звертання в реченні
А Танцюй, Мар’яно, поки не викопалась яма.
Б Не журись, Семене, що грошей немає в мене, прийде час, що і в тебе не буде.
В Не микайся, Грице, на дурницю, бо дурниця боком вилізе.
Г Святий Андрію, на тобі конопельки сію, дай мені, Боже, знати, з ким буду шлюб брати.
Д На тобі, Гавриле, що мені не миле.
27. НЕПРАВИЛЬНО утворено звертання в реченні
А От маєш, Гандзе, книш, тобі грають, а ти спиш.
Б Лізь, Марку, хоч у тісну шпарку.
В Їж, Петре, поки тепле.
Г Хома, сиди вдома, роби веретінці, буде тобі, буде мені, буде й твоїй жінці.
Д Балакай, Климе, нехай твоє не згине.
