Объяснение:
Сучасний світ швидко змінюється, з кожним днем з'являються нові технології, а разом з ними зростають можливості кожної людини. Раніше люди турбувалися за листи котрий відправили до свого родича, чи друга , а сьогодні не тне треба бігти через все місто, щоб розповісти другу цікаву історію, або чекати поки прийде письмова відповідь. Багато підлітків знаходять кращих друзів "онлайн". Через це гостро постає питання, віртуальний світ та віртуальні друзі чи реальність? Я вважаю, що кожна людина має право вирішувати, що для неї важливіше: гаджети чи реальне спілкування.
З одного боку, гаджети покращують та полегшують життя людини. Інтернет дає змогу людині, яка в реальному житті ніколи б першою не підійшла познайомитися, шанс знайти друзів та однодумців. Можна навіть сказати, що такий б знайомства - справжнє джерело та скарб для інтроверта. Наприклад, ми з моєю найкращою подругою познайомилися саме так. Ми з нею були дуже не впевненими у реальному житті, часто боялися спілкування з іншими людьми, але саме інтернет познайомив нас. Сьогодні ми не відчуваємо дискомфорту при спілкуванні в реальному світі. Я думаю, що саме інтернет допоміг нам стати більш впевненими, не хвилюватися з приводу спілкування з іншими людьми, однолітками.
Але з іншого боку, людина може звикнути спілкуватися з "ніками" та "аватарами". На сьогодні існує вже багато випадків так званої "інтернет-залежності", жертвами найчастіше стають підлітки з комплексами, які так легко приховати під час онлайн-спілкування. На мою думку, це лише ігнорування проблеми, а не її рішення, комплекси не зникають, а лише з часом тільки ростуть.
На питання: "Чи варто залишити онлайн-світ і спілкуватися лише в реальності?" я би відповіла: "Однозначно ні", але і жити все життя в інтернеті теж не порадила б. Де шукати друзів - особисте рішення кожного, впливати на яке ніхто не повинен; це право, яке мають всі люди і віднімати це право жодна людина не може. Життя з кожним днем прогресує, стає швидшим, з'являються нові технології, нові додатки для обміну інформацією в інтернеті. Аби користуватися плюсами сучасності, варто спробувати обидва спілкування та пошуку нових знайомств.
зробіть будь ласка переказ цього твору
ПЕРЕКАЗ — АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРИ УСНОГО МОВЛЕННЯ СПОРТИВНИХ ТЕЛЕЖУРНАЛIСТIВ
Усебiчне вивчення проблем культури мовлення ЗМI є одним з
актуальних завдань сучасних мовознавчих, психо — та
соцiолiнгвiстичних, лiнгводидантичних студiй. На сучасному етапi
активiзацiï державотворчих процесiв у демократичному руслi велика
увага придiляється лiнгвiстичному аспектовi дiяльностi засобiв
масовоï iнформацiï, зокрема, телебачення. Багатоаспек-тнiсть
такого явища, як усне мовлення, цiлком закономiрно ставить його в центр
наукових зацiкавлень вiтчизняних та зарубiжних дослiдникiв, причому не
лише мовознавцiв, а й психологiв, соцiолiнгвiстiв, письменникiв,
журналiстiв.
В умовах нацiонально-культурного вiдродження Украïни до працiвника
телеефiру тележурналiста, ведучого, коментатора, здатного реалiзовувати
у професiйно-мовленнєвiй дiяльностi Завдання, що стосуються
формування громадськоï думки, виховання полiтичне свiдомих, з
активною життєвою позицiєю членiв суспiльства ставляться
новi вимоги. Iнакше кажучи, сучасний тележурналiст має бути
справжньою самобутньою мовною особистiстю,
Котрою вважається мовець, який досконало знає мову,
усвiдомлено творчо володiє нею, сприймає мову в контекстi
нацiональноï культури як духовну серцевину ïï,
користується мовою як органiчним засобом самотворення,
самоствердження i самовираження, розвитку своïх iнтелектуальних й
емоцiйно-вольових можливостей та як засобом соцiалiзацiï особи в
даному суспiльствi.
Провiдною iдеєю багатьох теоретичних та науково-практичних
дослiджень є така: глибоке ознайомлення майбутнiх працiвникiв
телеефiру з теоретичними засадами культури мовлення, оволодiння
практичними вмiннями та навичками грамотного, культурного мовлення,
постiйне самовдосконалення у цьому напрямку дасть змогу стати
високопрофесiйними фахiвцями у сферi журналiстики. Справжнiй
тележурналiст повинен бути вправним у вербальному й невербальному
спiлкуваннi, мати звичку контролювати своє мовлення, вимову,
дикцiю, iнтонацiйну виразнiсть, правильнiсть слововживання, логiчнiсть;
постiйно працювати над збагаченням свого мовлення; вмiти аналiзувати
своє i чуже ефiрне мовлення, виявляти вiдхилення вiд норм,
застосовувати рiзнi засоби для ïх подолання; навчитися ставити свiй
голос, умiти чути його; робити партитуру тексту; дбати про свiжiсть
мовленнєвого ряду, плекати його звуколад, естетичну довершенiсть,
випiуканiсть. Тiльки за умови систематичноï працi, усвiдомлюючи всю
ïï складнiсть i основне важливiсть для свого професiйного
зростання, тележурналiст зможе досягти вiдчутних результатiв.
Аналiз фактичного матерiалу свiдчить про наявнiсть в усному мовленнi
спортивних тележурналiстiв значноï кiлькостi типових помилок, з-
помiж яких наичастiпiими є такi: ненормативна напiвпом'якпiена
вимова шиплячих; порушення правил вимови асимiльованих звукiв; оглушення
дзвiнких приголосних у кiнцi слова.
Засади милозвучностi украïнськоï мови не є чимось
особливим, складним для засвоєння. В усному мовленнi комунiканти
активно послуговуються цими загальними правилами, автоматично будуючи
фрази так, аби ïх легко було вимовляти (i, вiдповiдно, легко
сприймати на слух). До того ж, iз цiєю iнформацiєю
ознайомлюються учнi загальноосвiтньоï школи ще у 5 класi, тому
незнання фахiвцями (у нашому випадку тележурналiстами) головних засад
мелодики украïнськоï мови викликає в адресатiв
(слухачiв) у кращому разi подив, якщо не роздратування. Крiм орфоепiчних
помилок, мовлення спортивних телеведучих ряснiє порушеннями
акцентуацiйних норм, що зумовлене елементарним незнанням правил
наголошування загальновживаних украïнських.
У телетекстах на спортивну тематику найчастiшими стосовно неправильного
акцентування виявилися такi слова: Випадок, нападник, одинадцять,
чотирнадцять, Завдання, новий, легкий Та iн. У деяких
випадках зустрiчається наголошення, характерне для захiдних
регiонiв Украïни видiлення передостаннього складу в словi (як
правило, це пояснюється впливом польськоï мови).
У телерепортажах з футбольних матчiв, у спортивних новинах
iгається певна тенденцiя до регулярного вживання
коментаторами окремих розмовних, просторiчних та жаргонних. При цьому
можна помiтити, що деякi слова є, так би мовити, особливо
улюбленими, через що досить часто вживаються у телетекстах
спортивноï тематики. Серед таких лексем найуживанiшими є,
наприклад, такi: Вколотити У значеннi з великою силою забити
м'яч, Заштовхати У значеннi всупереч перешкодам, забити м'яч у
ворота; Завалити У значеннi збити гравця суперникiв з нiг;
Вишка У значеннi клуб вищоï лiги та iн. Чимало
проаналiзованих зареєстровано у Короткому словнику
жарґонноï лексики украïнськоï мови Л.
Получил Приумножил и Вывел мгновенно!
Ставицькоï, однак iз вiдмiнним значенням чи вiдтiнком у значеннi.
Отож, окремi слова цiлком могли б поповнити загальний реєстр
жаргонноï лексики у лексикографiчних працях аналогiчного типу
