Літо – найтепліша пора року. Довгі сонячні дні змінюють короткі теплі ночі. Погода надворі найчастіше ясна, над головою розкидається безкрає синє небо. Дерева стоять пишно вбрані в яскраві зелені шати. Попід ними повсюди густо росте травиця, усіяна барвистими вогниками літніх квітів – маків, дзвоників, конюшини, пижма, ромашки, календули… А над ними порхають метелики та гудять всякі мушки.
Літо прикрашає сади й городи. Спіють соковиті вишні, за ними поспішають абрикоси та персики. Великі червоні полуниці хиляться низько до землі. Поступово «засмагають» у променях літнього сонця ще недавно зелені помідорчики. То тут, то там по арках зав’язуються огірки. Ціпкі колючі віти ожини стоять всипані солодкими темно-синіми, майже чорними ягодами. І так повсюди – буйство барв, свято плодючості, приємне відчуття тепла й затишку.
В літа чудовий дзвінкий голос – то співають високо в небі або сховані у вітах дерев птахи – маестро-соловейко, вранішній жайворонок, веселий говіркий горобець. А ближче до вечора музика літа змінюється – то вступає хор цвіркунів, що не замовкає аж до самого ранку.
І навіть дощ влітку теплий і лагідний. Під шатром низьких хмар повітря стає гарячим. Прохолодні краплі дощу змивають пил з доріг та листя, завдяки чому після воно заграє ще більш яскравим смарагдовим сяйвом.
Літо – яскраве, різнобарвне… Червень не схожий на серпень, та й липень має чим порадувати око. Високе чисте небо, тепла прозора вода річок, стиглі фрукти, насичені кольори навкруги… Немає на світі людини, яка б не любила літа!
Объяснение:
Народні традиції - частина культури будь-якого народу. А культура - це багатовікової пласт, що складається з цілого комплексу різноманітних культурних цінностей. Чим їх більше, тим цікавіше, більш самобутнього історія даного народу. Цей пласт допомагає жити наступним поколінням, які не "винаходячи велосипед", А продовжуючи кращі традиції своєї країни, своїх предків! Завдяки саме традиціям, відбувається дуже важлива річ: здійснюється зв'язок часів, шанування і повагу минулого, поповнення його своїми новими досягненнями! У нас в Росії є чимало традицій, які пройшли через призму багатьох років і цінуються людьми: наприклад, численні народні промисли або свята, такі, як Великдень і Масляна; а скільки самих різних традицій у численних народів, що населяють Росію - їх хоч греблю гати! У нас повсюдно було і залишається одним з ключових напрямків -верность своїм традиціям. Наші діти долучаються до цього в різних клубах. Мій син, наприклад. кілька років відвідував такий клуб з дитинства і до самої юності. Вони їздили по всій області, збирали пісні, обряди, хороводи: потім самі розучували їх, показували людям і це було здорово! Створили заодно прекрасний музей при палаці молоді. Їм було цікаво і повчально, а нам дорослим приємно і радісно, що вони зайняті справжнім ділом! Так що традиції треба берегти, як безцінні реліквії і передавати їх з покоління в покоління: будь то обряди, або народні промисли, свята або оздоблення власного будинку і т. Д.
