ів тільки, до ть мені! Треба написати Складений План від 1 до 7 , і невеликий переказ. ​Монах Іван Найда увійшов до своєї келії. Зробивши необережний рух, він штовхнув стіл, і з нього впало щось важке. Найда нахилився й намацав на підлозі велику проскуру.

Роздивляючись так дивно знайдену проскуру, монах помітив, що внизу на ній щось написано. Підійшовши ближче до лампади, що жевріла біля ікони, він почав: " О здравії раба Божого Івана Найди, гетьмана правобережного українського".

Слова ці примусили Найду здриґнутися всім тілом. Це що - глум чи фатальне пророцтво? Кому відомо про його козацьке минуле? Хто зробив на проскурі цей дивний напис?

Непомітно для самого себе Найда відчувши голод, відкусив добрий кусень проскури. Нараз він відчув у роті щось неїстівне...

Найда витяг з рота м'якушку і помітив у ній клаптик паперу. Тремтячийми від хвилювання руками підніс його до лампадки. Папірець був списаний дрібними літерами. Записка була розірвана. Найда хутко зняв з ланцюжка лампадку, поставив її на столі й почав обережно розламувати проскуру. Витяг ще клапоть, приклав до того, який вже був у нього. Тепер записка набрала такого вигляду: "Року Божого 1750 я закопав скарб. Ціле життя збирав гроші, щоб прислужитися відчизні моїй.Зібрав червінців два казани, діамантів казан. Тому кому належить визволити наш край з неволв, тому відкриваю тажмницю, на того сподіваються. Доїдеш до річки Саксаганки, поверни коня і поїдь лівим берегом угору проти течії. Наступного дня надвечір побачивши високу кручу, а на вершині її великий сірий камень, подібний до голови вепра. Сядь на той камінь, ніби на праве вухо, й побачиш гай, а в гаю розчахнутий дуб. Одну його половину розбила блискавка, друга росте. Пройди під похилою стороною, відлічи сто кроків уперед, там, під землею на півсписа лежить камінь. Стань на тому місті у день Святих Петра й Павла і відлічи на схід сонця сімдесят три кроки ".

Найда склав записку й сховав на грудях. Радість і почуття чогось надзвичайного наповнювали його серце. Він відчував, як за спиною в нього виростають могутні крила.

Найда підійшов до свого ложа, щоб узяти чотки й піти до церкви. Він простяг руку, але з криком відсагнувся... Замість чоток на ложі лежали спис і кулі.
​