1. Цвітуть квітки, шумить трава, бринять мушки в повітрю (Лепк.),
2. Вітер шелестів соняшниками (Гонч.). 3. Величезне, як млинове
жорно, і червоне, як жар, сходило сонце (Донч.). 4. В хмарі грім гуде -
то ж дрижить душа (Лепк.). 5. Очерет, сухий та жовтий, вітер хилить
до землі (Граб.). 6. Вражений небаченим видовищем, хірург приклів
до місця (Довж.). 7. Іншого не треба від життя чекати (Баж.). 8. Як
смачно хрустять восени під ногою оці жолудеві чашечки! (Донч.).
9. Bеснянійте,далі сині, наливайтесь сонцем, дні! (Сос.). 10. У березі
на високих кілках звисав довгий густий невід (Дес.). 11. Лежить попіл
на розпутті, а в попелі тліє іскра огню великого (Шевч.). 12. Командир
подивився на годинник - інші глянули теж і підвелися, дякуючи гос-
подині (Гонч.). 13. Важко, тривожно дихалось всім у ті похмурні дні, і
неспокійно минали довгі осінні ночі (Коц.).
Объяснение:
1. У цьому світі дивне все: квітка і плід, вітер і зірка, краплина води й дрібна піщинка. Та, мабуть, для самої людини найдивніша вона сама (За €. Гуцалом). 2. Кравцями, шевцями, суддями, лікарями і адвокатами для нас наші мами були (А. Рекубрацький). 3. Учитель, лікар чи геолог, письменник, слюсар чи шахтар - всі називаютъ головною одну професію - школяр (А. Костецький). 4. Bід професій походить багато прізвищ: Гончар, Швець, Стельмах, Міняйло, Кравець, Коваль, Лупій, Орач (За П. Загребельним). 5. Тут все твоє: степи, гаї, у небі туга журавлина. Нехай повік в твоїй душі не згасне, сину, Україна (А. Пашкевич).
Объяснение:
