написать эссе по теме "магия слова"

Етика, етикет - це ті поняття, які є зрозумілими для кожного з нас. Проте не всі ми у своєму житті дотримуємося цих положень. Якщо щодо етики поведінки, культури нашого мовлення сказано вже багато, то щодо етичних норм користування мобільним зв′язком відомо зовсім мало.На сьогодні мобільний зв′язок став неодмінним атрибутом кожної людини. Проте послуговуючись ним, треба дотримуватися певних етичних норм, не створюючи незручностей для інших. Дотримуючись певних правил мобільного етикету, ми перш за все засвідчуємо свою вихованість та високу культури спілкування.• Під час заняття вимикайте мобільний телефон або ставте на безвучний режим. Якщо існує потреба у терміновій розмові, ні в якому разі не можна розмовляти на парі, потрібно вийти з аудиторії і за її межами почати свою коротку розмову.• Вимикайте мобільний телефон у тих місцях, де є застереження «Будь ласка, вимкніть Ваш мобільний телефон», наприклад, у літаках чи у медичних закладах.• Перебуваючи в бібліотеці, у театрах, музеях, на виставках, у кінотеатрах переведіть мобільний телефон у режим «без звуку». Якщо необхідно терміново написати текстове повідомлення, вимкніть сигнали клавіатури.• Оберіть такі рінгтони, які будуть приємні Вам, і в той же час не турбуватимуть оточуючих. Уникайте встановлення таких рінгтонів на свій мобільний телефон, які можуть образити чи збентежити оточуючих (нецензурні вислови, грубі вирази та неприємні звуки).• Тестування власного телефону на рівень гучності рінгтонів краще здійснювати вдома, а не в громадських місцях.• Установіть мінімальну гучність сигналу мобільного телефону, коли Ви відпочиваєте разом з іншими людьми, наприклад, у ресторані чи кафе.• Сідаючи за кермо, вимкніть гучність телефону і не відволікайтеся на дзвінки та телефонні розмови — це робить поїздку безпечнішою.• У громадських місцях: магазинах, транспорті тощо намагайтеся розмовляти по мобільному телефону максимально тихо та коротко, щоб не заважати оточуючим своїми розмовами.• Фотографуючи або знімаючи відео на свій мобільний, поважайте приватне життя інших людей. Запитайте дозволу, перш ніж когось фотографувати або знімати.• Більшість сучасних моделей телефонів можуть фіксувати номера, з яких був зроблений виклик, і повідомляти своїх власників про пропущені дзвінки. Якщо Вам не відповіли негайно, не треба повторювати виклик — наберіться терпіння й чекайте, коли Ваш абонент зможе передзвонити Вам.• Не слід викладати мобільний телефон на стіл під час ділової зустрічі, щоб не демонструвати зневагу до співбесідника, ніби розмова з партнером є менш цікавою і значимою, ніж розмова, що очікується по телефону. Навіть під час перерви в діловій бесіді, для розмови по телефону краще вийти в іншу кімнату.• Необхідно намагатися компенсувати чи згладжувати ті незручності, які може спричинити навколишнім власник мобільного телефону. Той, хто розмовляє по телефону на ходу, іноді не вітається зі знайомими, не поступається на дорозі, а іноді це може мати і трагічні випадки. Тож у такій ситуації краще зупинитися, закінчити розмову по телефону і після цього продовжувати йти.Отож, загальним правилом користування мобільним телефоном - не створювати незручностей, не виказувати неповаги до людей, які перебувають поруч. Тож будьте вихованими та дотримуйтесь етичних правил користуванння мобільним телефоном.

мы это делали,11 за все это:)

Объяснение:

Український живопис XIV—XVI століть розвивався під великим впливом традицій живопису Київської Русі. Про це свідчать зміст, стиль, іконографічні та технічні особливості українського іконопису. На жаль, за браком пам’яток немає змоги простежити послідовно всі етапи становлення локальних малярських шкіл на території України в умовах феодальної роздробленості й пізніше, в період формування української народності. Наше уявлення про українське середньовічне малярство в основному базується на іконах, що збереглися на території Галичини, зокрема у деяких районах Карпат, розташованих осторонь від татарських шляхів .

В умовах жорстокого політичного та соціального гніту українське малярство XIV— XVI століть, незважаючи на свій релігійний характер, було своєрідним виразником та носієм прагнень народу в його боротьбі за своє збереження і повноцінне виявлення.

За силою художнього й поетичного виразу тогочасне українське малярство можна порівняти з усною народною творчістю. Різниця лише в тому, що в народних думах, піснях і переказах живою образною народною мовою оспівується героїчна боротьба українського народу з татарами, турками та іншими загарбниками, що спустошували країну, нівечили народ, його культуру. Тимчасом малярство, хоч і було регламентоване церковними канонами, відгукувалося на жорстоку дійсність певними, дуже узагальненими образами — символами, часто поданими у своєрідній народній інтерпретації.

Якщо за часів Київської Русі в оформленні інтер’єру культових споруд провідну роль відігравав монументально-декоративний живопис — мозаїка та стінопис, то в даний період інтенсивного розвитку набув іконопис, пов’язаний переважно з монументальними комплексами іконостасів.

Суцільна стіна іконостаса з кількома рядами поставлених у певному порядку ікон відмежовує у східній церкві вівтар від головного приміщення — нефа. Іконостас виник із стародавньої вівтарної огорожі — кам’яної або дерев’яної — ще за часів раннього християнства і набув широкого розвитку у Візантії в другій половині IX—XI столітті. У давньоруських спорудах іконостаси були невисокі, складалися з двох ярусів і не закривали мозаїчного декору вівтарної апсиди. Існує припущення, що розвиток іконостаса у висоту йшов паралельно з занепадом мозаїчної техніки, що дорого коштувала, і пов’язувався з будівництвом дерев’яних церков, де не було монументальних розписів.