Жайворонки (1)Ще в давнi часи, коли черепахи в орлiв лiтати вчилися, молодий Жайворонок сидiв недалеко вiд того мiсця, де одна зi згаданих черепах своє лiтання щасливо з великим шумом та грюком скiнчила на каменi. (2) Жайворонок злякався i, тремтячи всiм тiлом, дiстався до свого батька. (3) Батечку!звернувся він Бiля тiй гори, мабуть, сiв орел, про якого ти менi розповiдав колись, що то найстрашнiша й найсильнiша з усiх птиця... (4) А чому тобi так здалося, синку? - спитав старий. (5) Батечку! Коли вiн сiдав, я такої швидкостi, шуму i грому нiколи ще не бачив. (6) Коханий мiй синку, - сказав старий. - Ти маєш молоденький розумець. Знай, друже мiй, i завжди спiвай отаку пiсеньку:
Не той орел, що високо лiтає,
А той, що легко сiдає...
(За Г. Сковородою)
9. Пряма мова є у всіх реченнях, ОКРІМ
А 1, 2. Б 1, 3. В 2, 3. Г 4, 5.
10. Відповідає схемі «П! – а. – П». речення
А 2. Б 3. В 5. Г 6.
11. Пряму мову в реченнях тексту замініть непрямою. Утворені речення запишіть.

Барвисті листочки, кружляючи у повітрі, спускаються на землю. Підхоплені вітром, вони летять то від мене, то до мене. У цій казковій осінній атмосфері я, сідаючи на запорошену листям лавку, поринаю у власні мріі та спогади. Это конечно не сочинение целиком, но можешь использовать. Кожна пора року по-своєму красива. Осінь відрізняється найрізноманітнішими кольорами.  Йдеш по лісі а під ногами шелестять пожовклі листя. На деревах, ще видно жовтогарячі та золоті листочки. Мені подобається прогулятися в парку свіжого осіннього дня, коли над головою синіє безмежне небо, а де-не-де поміж гілок червоніють ягоди горобини.Така барвиста пора осені настає раптово та швидко минає. Дні поступово сіріють, все частіше ллються дощі. Небо опускається нижче, листя стає коричневим і падає нам під ноги.Загалом, осінь чарівна і неповторна. Вона дивує нас кожного року і зустрічає привітними шелистами листочків

Дієслова умовного творяться додаванням до форм минулого часу частки би, б. Дієслова умовного змінюються за родами в однині та числами.Частку би, б пишуть окремо від дієслів. Якщо попереднє слово закінчується на приголосний, уживають частку би, після голосного — б.Частка може стояти після дієслова або перед ним, а може бути віддалена від нього іншими словами.Дієслова наказового змінюються за особами і числами. Форми дієслів наказового творяться від основ теперішнього і майбутнього простого: доконаний вид часу. Дієслова наказового в однині мають форму другої особи, а в множині — першої та другої осіб. Форми наказового можуть уживатися з постфіксом -ся.Закінчення -и, -имо, -ім, -іть, -іте вживаються в дієсловах із наголошеним закінченням:роби, робімо, робіть або в дієсловах, основа яких закінчується збігом двох приголосних:провітри, провітрімо, провітріть. В інших випадках дієслова другої особи однини у формі наказового мають чисту основу: кинь, малюй.Форма третьої особи дієслів наказового твориться сполученням часток хай, нехай і дієслова у формі теперішнього або майбутнього часу: хай бере, хай беруть.Дієслова у формі другої особи однини наказового пишуть із м’яким знаком: сядь, стань, лізь. Не пишуть м’який знак у дієсловах, основа яких закінчується на губний, шиплячий приголосний або р: насип, ріжте, повір.