Питання для самоконтролю: 1. За якими критеріями виокремлюється науковий стиль?

2. У яких підстилях і жанрах реалізується науковий стиль?

3. Як використання мовних засобів залежить від підстилю й жанру наукового стилю? Наведіть приклади.

4. Яким чином на лексичному рівні виявляються такі стильові риси наукового мовлення, як інформативність, узагальненість, точність, однозначність?

5. Яким групам слів віддаємо перевагу в науковому стилі: за кількістю значень (однозначні, багатозначні), за характером значень (з прямим значенням, з переносним значенням), за походженням ( незапозичені, запозичені), за стилістичною маркованістю ( нейтральні, стилістично марковані)?

6. Чому термін, на вашу думку, є змістовим ядром мови професійного спілкування?

7. За якими ознаками класифікують терміни? Які групи термінів виокремлюють відповідно до класифікаційних ознак?

8. У чому виявляються проблеми вживання українських термінів?

Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження — духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття — завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство — хліб. 

Коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники. 

Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб за золото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такі заощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: «Бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба». У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба. 

Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну Норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричиевий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб. 

Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційне село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у долоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі. Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Це жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не шанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народна мудрість навчає нас: «Хліб — усьому голова», «Є хліб — буде й пісня». І дійсно, без хліба не буває смачною найвишуканіша страва, а пісню заводить лише сита людина. 

Хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів. Хліб — це святиня. Не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гостей, хлібом-сіллю благословляють матері своїх дітей. І це не тому, що хліб і сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє. Хліб — це міра совісті і людяності. 

Завантажити в zip-архіві - Хліб — найбільше багатство (твір-роздум на мораль

Да! Я вважаю, що слово може бути вчинком! Тому що навiть слово може образити ще бiльше, нiж будь який вчинок.Треба слiдкувати за своiми словами, воно не горобець, вилiтить, не спiймаеш. якщо комусь сказати образливе слово, це i е образою, у деякому сенсi i вчинком! нiколи не треба говорити комусь образливi слова, тому що це дуже поганий вчинок , це образа людини, а нiхто не мае права образити людину! Так i добрi слова, коли говориш людинi комплименти, красивi слова, ты вчиняеш добрi речi , якi для тебе багато можут зробити у дальнiшому життi. Зробиш добро один раз, а воно до тебе вернеться в десять раз бiльше! Тому треба говорити лиш хорошi, добрi слова, цим ш робляться добрi вчинки.