У нашому будинку є підвал. Колись там моя мати ставила мішки з картоплею, але зараз вона ставить їх на балконі, а підвал віддали мені. Там я влаштував майстерню. Саме посередині майстерні стоять укріплені лещата. Біля стін — стелаж для інструментів, який я сам зробив, а також лавка та велике крісло. Це крісло подарував мені батько. Він у мене директор театру. Він казав, що це крісло списане, але на ньому ще можна сидіти, якщо прибити якийсь дрючок замість ніжки. Я так і зробив. - Недавно я зробив дві драбини. Одна стоїть у моїй кімнаті біля шафи, а друга й досі знаходиться в моїй майстерні.
Іноді до мене заходять друзі. Ми йдемо в мою майстерню та починаємо майструвати. У цей час моя майстерня має такий вигляд, що це занадто важко описати.
На Новий рік ми зробили саморобні іграшки для шкільної млинки. Учителям та учням вони дуже подобаються.
Казковий зимовий ліс постає чарівною картинкою . Прекрасне преображення дерев , голі стовбури і гілки покриваються першим найтоншим інеєм і створюється кришталевий ефект невагомості , неземної краси. Сяючи своєю білизною , мовчазні стовбури зачаровують незримим холодом і пробуджують потяг до прекрасного.Кожна гілочка як би намагається надати зимовий настрій , зачаровуючи своєю тендітною красою. Відчуття , ніби весь світ тепер має такий чарівний білий окрас , сховавшись ніжним кришталевим інеєм. Ліс чарує своєю загадковістю , плавні півтони і примарні тіні здаються розмитими , а нотки смутку про літо, що пішло розчиняються в цьому мовчазному пейзажі.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
