Діалог "Спогади про літо" або "Чи легко бути другом"
6-8 реплік невеликий
особливих умов немає
просто діалог​

1 Почувши це слово, ми бачимо  передову лінію боротьби. 2 Збираючись вечорами в хаті-читальні чи в когось з односельців, вони будували плани на майбутнє. 3 Пройшовши важку школу випробувань, Давид Мотузка остаточно сформував ідейні переконання. 4 Чита¬ючи роман,я відчуваю, як  серце наповнюється болем. 5 Будучи перевірені часом, їх почуття стали міцнішими. 6 Шукаючи того будинку, ми не помітили, що нас застала ніч. 7 Повернувшись зі школи, він бів радісно зустрітий собакою. 8 Пропустивши багато занять, ми  не змогли так швидко наздогнати прогаяне. 9 По¬вернувшись з роботи, вони хотіли відпочити. 10 Змагаючись між собою, бригадам вдалося закінчити завдання достроково.

Відповідь:

1. Одного дня самотній Будда знічев’‎я походжав берегом річки (озера) Лотосів.  

2. У раю був обід (ранок).

3. Той Кандата, великий імператор (лиходій), за життя грабував (вбивав) людей, підпалював їхні поля (оселі) й учинив чимало інших добрих справ (злочинів).

4. Якось, мандруючи лісом, він побачив, як через дорогу (стежку) повзе жучок (павучок).  

5. Там, на дні пекла, у Крижаному (Кривавому) озері борсався Кандата.  

6. Вгледівши над головою павутинку, Кандата на радощах аж весело заспівав (сплеснув у долоні).

7. А тим часом купки (тисячі й тисячі) грішників видиралися з темряви над Кривавим озером.  

8. І Кандата щосили закричав: «Гей, грішники, чіпляйтеся міцніше і лізьте швидше вгору! (Це моя павутинка. Хто вам дозволив чіплятися за неї? Ану, спускайтеся вниз!)».  

9. Але тої ж миті павутинка зненацька полетіла вгору (розірвалася саме над Кандатою), і Кандата, закрутившись дзиґою, швидко опинився в раю (зник у темряві).  

10. Обличчя Будди просвітліло (посмутніло), і він пустився йти далі.  

11. Мабуть, добродушним (жалюгідним) здався йому Кандата.  

12. У раю бралося до вечора (полудня).