Вимоги до мовлення. Мовленнєва ситуація. Особливості орієнтування в ситуації спілкування в інтернет-просторі, зокрема в соцмережах. Уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам ї підготувати доповідь

ЗАЯЦ ДРЕВЕСНЫЙ ЯПОНСКИЙ (Pentolagus furnessi) мелкий зверёк, длина тела которого около 40 см. Он имеет однотонную черно-бурую окраску, и до средней части брюха и груди проходит узкая белая полоска. Уши очень короткие, почти свернутые в трубку; прижатые к голове, они едва доходят до заднего края глаз. Ноги короткие, пальцы вооружены толстыми, длинными и слегка изогнутыми когтями. С их заяц успешно лазает по деревьям. Хвост очень короткий, снаружи почти незаметный. Распространен этот заяц в Японии. Он живет в лесах и гнездится в дуплах. На деревьях он частично и кормится, но по тонким ветвям лазать не может. Относится к третьей, последней группе зайцев - так называемых жесткошерстных, или древних, зайцев (Pentalagini). В их организации сохранились черты, свойственные предковым формам зайцев третичного времени. Это преимущественно мелкие зверьки, с короткими ушами и короткими задними ногами. Волосяной покров у большинства видов жесткий, у некоторых даже несколько щетинистый. Общая окраска серая или бурая, причем низ тела часто окрашен так же, как и верх. Большинство видов жесткошерстных зайцев биологически малоспециализированы и не обладают к быстрому бегу, как настоящие зайцы, и к рытью нор, как кролики. Географически распространены преимущественно в тропических и субтропических областях Азии, как в материковой ее части, так и на островах Малайского архипелага. Один вид распространен в тропической Африке. Обитают в разнообразной обстановке в лесах, зарослях кустарников, в саванах, некоторые виды в горах.

Монах Іван Найда увійшов до своєї келії. Необережно він  штовхнув стіл, з якого впало щось важке. Це була велика проскура.
На ній був напис: «О здравії раба Божого Івана Найди, гетьмана
правобережного українського».
Слова ці злякали Найду.  Хто зробив на проскурі цей страшний напис?
 Найда, відчувши голод, відкусив  шматочок проскури і відчув у роті щось неїстівне. Витягнувши із рота м’якушку, він помітив у ній клаптик паперу.
Хвилюючись, руками підніс його до лампадки. Це був шматочок записки. Найда  почав обережно розламувати проскуру. Витяг ще клапоть, приклав до того, який уже був у нього. У записці йшлося про скарб, закопаний  запорозьким козаком на кручі біля річки Саксаганки. Найда склав записку й сховав. Радість і почуття чогось надзвичайного наповнювали його серце. Найда підійшов до свого ложа, щоб узяти патерицю й чотки та піти до церкви. Він простяг руку, але з криком відсахнувся… Замість чоток на ложі лежали спис і довга низка куль.