- Каким тебе видится счастье?
- Счастье? Не знаю. Хотя, в последнее время я часто представляю, что на Земле нет людей. Совсем. Есть все, но нет социума, и вот тогда я чувствую себя счастливым. Только представляя это, я начинаю дышать полной грудью, улыбаться, светиться. Мне становится так интересно. Я и природа. Счастье...
- Разве это нормально думать о таком?
- Более чем. Ты ведь спросил о счастье, а оно мне видится именно таким.
- Странно. Я боюсь остаться один. Все мои радости связаны с людьми.
- У каждого свое счастье. Твое не может быть моим, а мое никогда не станет твоим. Но именно без людей и их оценок я понимаю, какое счастье мое.
У сім'ї завжди дбають один про одного і допомагають у скрутні хвили. Я дуже люблю свою родину і також я люблю свій рідний народ, тому іноді уявляю що було б, якби всі українці були, як одна сім'я.
Зважаючи на те що Українці - дуже щирий,гостинний,доброзичливий,терплячий народ, нове життя стало б світлим і добрим. Були б кращі умови і панувало б порозуміння. Люди б вище цінував працю інших і самі намагались зробити щось краще, так як це принесе користь іншим. Ми б разом турбувались про стабільність держави і спільними зусиллями виводили її на нову арену всесвітнього визнання. Згуртована праця до б зміцнити національну гідність і до країні з економічними проблемами.
Багато незгод випало на долю українців. На сьогоднішній день налічується велика кількість емігрантів, жебраків та безхатченків. Хіба б було таке у щасливій родині? Де віра в те,що якщо ти десь оступився, то людина завжди протягне тобі руку до Не будучи сім'єю ми не відчуваємо того добробуту і підтримки, про яку мріємо! Тому будьмо щирими і привітними, тому що віра у краще майбутнє, підкріплена активними діями зближує народ і перетворюю в одну міцну сім'ю.
