Периметр фортеці має форму неправильного трикутника. Спершу, були зведені владича, в’їзна та стрийська вежа. В’їзна вежа була звернена на захід. У ній є дві замуровані арки, що раніше служили хвірткою та в’їздом до фортеці, обладнані підйомними мостами. Співробітники музею запропонують Вам піднятися на це укріплення, оплативши екскурсію. Лише екскурсанти мають змогу оглянути місто з найвищої точки.
Вежі мають вузькі гвинтові сходи і високі сходини, що сприяло успішному веденню оборонних дій. Штурмуючи Замок Любарта не мали підтримки від воїнів, які знаходились позаду. Захисники мали змогу постійно змінювати один одного, використовуючи розширення стін.
Згідно раннього опису, раніше стіни були увінчані зубцями – мерлонами. Однак, коли вогнепальна зброя почала відігравати важливу роль на полі бою, кренеляж замурували, а в баштах і стінах були зроблені ряди бійниць.
Складна синтаксична конструкція являє собою речення з різнотипним граматичним зв'язком між предикативними частинами його. За значенням і характером змістових відношень предикативні частини в середині такого речення групуються в складніші одиниці, які називаються компонентами (чи блоками), а компоненти об'єднуються в одне ціле і складають речення. Отже, існує два рівні поділу складної синтаксичної конструкції. На першому, вищому, виділяються компоненти, на другому, нижчому, — предикативні частини в середині кожного компонента, напр.: «Стародавня Ольвія давно їх цікавить обох, давно їм хочеться досліджувати, розкопувати її, занесену пісками, щоб дізнатись, чому вона загинула, чому люди покинули її» (О.Гончар). Це речення складається з п'ятьох предикативних частин; перша з них пов'язана з другою інтонаційно, безсполучниковим зв'язком, а друга пояснюється трьома підрядними частинами і являє собою порівняно єдине ціле. Таким чином, у цій структурі виділяється два компоненти (чи два блоки), з яких перший складається з однієї предикативної одиниці (що відповідає простому реченню за характером граматичної основи), а другий — це складнопідрядне речення з трьома підрядними (послідовна й однорідна підрядність).
«Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного; ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму» (О. Довженко). У структурі речення чотири предикативні частини, що об'єднуються безсполучниковим зв'язком у два блоки, з яких перший являє собою складнопідрядне речення з двома однорідними підрядними, а другий — просте.
«І стало легше дихати, і серце забилось радісно у молодих, ще дужих грудях, і шлях йому прослався, найлегший шлях, додому, на Україну, між люд простий, трудящий та нелукавий; і не було такої сили в світі, яка б його спинила на цім шляху» (В. Шевчук). Тут маємо два блоки, об'єднані в одне ціле сурядним зв'язком. У першому — три предикативні частини, зв'язані між собою зв'язком сурядності, в другому — дві предикативні частини, між якими підрядний зв'язок
