Відокремлення означень. Завдання в тестовій формі. Українська мова. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання) 1. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю.

Б Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.
В Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.
Г Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.
Д Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом.

2. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Зачарований прекрасним вечором я довго блукав понад берегом річки.
Б Світ до захмеління прекрасний розступався на всі чотири боки.
В Не відомий нікому сідаю на лавку слухаю і дивлюся.
Г Край моря сонце золотить укриті лісом гори
Д Обігріте й нагодоване затріпотіло пташенятко крильцями.

3. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Селища натомлено поринулі в сон спочивають у теплих обіймах ночі.
Б Легенький попілець підхоплений силою вогню злітав догори та розходився навколо.
В Найдовше сніг тримається в затінку або в присипаних листям чи землею ровах.
Г Застебнутий на всі ґудзики він стояв справді як соняшник у цвіту і тішив мені очі.
Д Озеро оточене густими кущами та високими вербами було не широке а довге.

4. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Над озером стояв оповитий серпанком загадковості ранок.
Б На горах за шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ сонця.
В Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією.
Г Оперезане синьо-зеленим поясом на пагорбі стоїть місто-замок.
Д З себе краплі молодик отряс добре втерся хмаркою пухнатою і увесь порожевілий враз завис над хатою.

Україну називають матір’ю. Батьківщина, як і мама – одна єдина, найрідніша. Вона для людини як два крила птахи, що дані для польоту. Батьківщина починається із мами, її колискової. Батьківщина – це і тато, його дужі руки, готові завжди підтримати, його мудрі слова, які нам завжди потрібні в житті. Батьківщина – це наші бабусі і дідусі, які ніжать і пестять нас. Отже, Батьківщина починається з родини від батьківської хати. Дорослі повинні пам’ятати, що якщо вони щиро люблять свій рідний край і демонструють цю любов своїм дітям, тоді їхні діти теж будуть сильно любити Батьківщину, а патріотизм не буде для них порожнім поняттям.

Необхідно постійно показувати дітям привабливі сторони любові до рідних місць і навколишнього середовища. Ось тоді можна цілком бути впевненим у тому, що їхні діти стануть гідними громадянами свої рідної Батьківщини. Важливо пам’ятати, що патріотизм є вираженням єдиних почуттів громадян країни у формі національної гордості, а також у вигляді шанобливого ставлення до інших народів.

У блискучих весняних калюжах, наче в дзеркалі, відбивається яскраве блакитне небо і білі-білі купчасті хмари – вісники весни. Пригріває по-весняному тепле, ласкаве сонечко, тане сніг. Там, де він уже розтанув, із землі пробивається до сонця перша зелена травичка.

На деревах лопаються бруньки, з них зацікавлено виглядають перші зелені листочки. Все росте, тягнеться до ласкавого, теплого сонечка. Але є такі квіти, що з’являються першими. Це проліски та підсніжники.

Декотрі вважають, що це назви однієї й тієї самої квітки. Але це не так. Підсніжники мають білі пелюстки інколи з тоненькими чорненькими смужечками.

Вони пробивають собі дорогу до сонця крізь шар снігу, коли він ще не розтанув зовсім, а став темним, рихлим. Тому й називаються ці квітки підсніжниками. А проліски мають ясно-голубий, веселий колір. Вони ростуть трошки пізніше, коли сніг вже зовсім розтанув.

Острівки пролісків на землі схожі на клаптики неба.