ответ: Одного дня я їхав у метро і побачив як дві дівчини читають книги. Це виглядало незвичним для сьогодення. Одна із них виглядала як емо, а інша-повна ії протилежність- звичайна школярка. Але, незважаючи на зовнішні фактори, обидві дуже захопленно читали. Книги в їх руках були однакові. На обгортці я краєм ока побачив назву:"Ромео і Джульєтта". Я не здивувався, адже ,судячи по зовнішності, дівчата були підлітками. По схвильоварим обличчям я зрозумів, що дівчата дійшли до кульмінації твору. Дивлячись на них, я згадував себе в підлітковому віці та те, як я перший раз взяв в руки цю книгу. Це було вражаюче. На мить я подумав, що також став юним, відчув свободу в діях, надію на те ,що зможу змінити все та навіть світ.
Объяснение:
