Вийшли ми в путь та багато скорбот і бід мали, не тільки тому, що шлях довгий, але й через превелике повітря, яке мандрівці перешкоджало. І тільки завдяки Божому людинолюбству до бого міста, що його Львовом називають, прийшли", — описував свій шлях на початку осені 1572-го один із небагатьох у той час друкарів Іван Федоров. До Львова вирушив з родиною із села Заблудів на українсько-білоруському етнічному пограниччі. Попри "превелике повітря" — епідемію чуми, що тоді спустошувала села й міста.
