Розділові знаки в реченнях з однорідними членами 1. а (але, проте. Зате)
ус)
О. О. О
ус: О. О. О-​

"Дайте хвилі широкості чистої довжини".

Для того чтобы образовать прилагательные с приставкой -ськ(ий) от данных собственных названий, нужно выполнить следующие шаги:

1) Определить, если в результате слияния двух согласных звук образует сочетание -зький, -цький, -ський;
2) Если перед -ський пишется мягкий знак;
3) Если мягкость согласного перед -ський не отмечается мягким знаком.

Давайте решим эту задачу пошагово.

Первая колонка: те, в которых в результате слияния двух согласных образуется сочетание -зький, -цький, -ський.
- Сиваш - слияние согласных "в" и "ш" -> с выводом -зький -> Сивазький
- Лохвиця - слияние согласных "в" и "ц" -> с выводом -цький -> Лохвицький
- Ірпінь - слияние согласных "р" и "п" -> с выводом -пький -> Ірпінький
- Ворзель - слияние согласных "р" и "з" -> с выводом -зький -> Ворзільзький
- Поділля - слияние согласных "д" и "л" -> с выводом -лький -> Подільський
- Острог - нет слияния -> Обос(т)рогський

Вторая колонка: те, в которых перед -ський пишется мягкий знак.
- Волноваха - нет слияния -> Волновахський
- Лопань - нет слияния -> Лопанський
- Оскіл - нет слияния -> Оскільський
- Одеса - нет слияния -> Одеський
- Юкатан - нет слияния -> Юкатанський
- Устилуг - нет слияния -> Устилюгський
- Бершадь - нет слияния -> Бершацький
- Вишнопіль - нет слияния -> Вишнопільський
- Ангола - нет слияния -> Ангольський
- Оболонь - слияние согласных "л" и "н" -> с выводом -льский -> Обольський

Третья колонка: те, в которых мягкость согласного перед -ський не отмечается мягким знаком.
- Несвіж - слияние согласных "в" и "ж" -> с выводом -жск(ий) -> Несвижский
- Арциз - нет слияния -> Арцизский
- Забайкалля - слияние согласных "л" и "л" -> с выводом -льсский -> Забайкальский
- Ізмаїл - слияние согласных "м" и "й" -> с выводом -йский -> Ізмаїльський
- Відень - нет слияния -> Віденський
- Ільмень - нет слияния -> Ільменський
- Случ - нет слияния -> Случський

а) обставина, виражена дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу: працювати не рук; сидіти склавши руки; бігти не чуючи ніг; говорити не переводячи духу;

б) обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку якого стоїть підсилювальна частка / (й); можна переказати зміст статті і не перечитуючи її вдруге;

в) дієприслівниковий зворот, що за змістом тісно пов'язаний з дієсловом-присудком: вона читала лежачи на піску;

г) дієприслівниковий зворот (незалежно від його місця в реченні), що виступає в ролі однорідного з іншим невідокремленим членом речення: оксана стояла непорушно й незводячи з андрія очей;

ґ) дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, у складі підрядного речення: це книга, прочитавши яку одержиш насолоду.