и. Цюпа.-А сказал человек не вечен на этой земле! дела,которые она оставляет по себе,-вот корень жизни человеческой..."
Больше я не знаю честно говорю! Не факт что и первое правильно будет!
Объяснение:
Перестройте предложение, заменяя прямую речь косвенную. 1."Человек не вечен на этой земле!"- говорит и. Цюпа.-А дела,которые она оставляет по себе,-вот корень жизни человеческой..."
2."Те школьники,-писал В.А.Сухомлинский,-которые кроме учебника,ничего не читают,очень поверхностно овладевают знаниями".
3."Когда-то, очень давно, -рассказывал нам дед, -Григорий был самым сильным парнем на всю губернию..."
Дух та духовність. Не варто думати, що дух це поняття містичне чи теологічне. Дух це неосяжна раціонально трансцендентна сутність, яка проникає крізь простір та час, рухає живим світом і спричинює його розвиток.
Прояв духу не залежить від місця, часу, цивілізаційної чи культурної приналежності. І є лиш одне застереження — це місце чи час мають бути готові до проявів духу. Дух живе, де хоче, і здійснює одухотворення. Однак дух вперто не хоче жити в трупах і в гниллі. Отже там, де труп, де загнивання, духу бути не може.
Щоб дух проявився, йому має сприяти духовність місця та часу, яка з появи в природі людини здебільшого пов’язується з її діяльністю. І навіть незвичайна відсутність духу де-небудь і коли-небудь теж тепер зазвичай спричинена людиною.
Духовність є здатністю до позитивних перетворень фундаментального рівня, тобто до духотворних дій, які сприяють проявам духу. Історично саме релігія поширювала духовні практики, але духовність не обов’язково релігійна. Духовність може бути не пов’язана з традиційною моральністю. Духовність — не всяка творчість, а лише творчість на рівні фундаментальних перетворень.
