Утворіть складне речення про осінь​

Тарас Григорович Шевченко - великий поет, геній українського народу. Поет зробив неоціненний внесок у духовну скарбницю людства. У своїй творчості він досяг на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна світла й добра, палахкотять незгаслім полум'ям безкомпромісної справедливості, проникливої ​​мудрості. Тарас Шевченко народився кріпаком, і йому, як нікому іншому, були близькі і зрозумілі страждання бідноти. Тому все своє життя поет присвятив служінню ідеї національного та соціального визволення трудящих. Не було такої сторони життя, якої не торкнулося б перо Кобзаря. Разом з тим поет закликав усі народи об'єднатися і разом боротися проти царизму. Він вірив, що на звільненій від експлуататорів землі настане щасливе, прекрасне життя: І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син і мати, і будуть люди на землі ( «І Архімед і Галілей ...») Тарас Григорович Шевченко ... Без його імені неможливо уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни. Його творчість безсмертна. Життя Кобзаря можна вважати справжнім подвигом у мистецтві, бо він віддав усі свої сили, щоб врятувати український народ, українську культуру і відкрив перед ними шлях у майбутнє. З плином часу все більше переконуєшся, що вірші нашого Кобзаря - то одкровення, висловлені на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців. І не одне покоління українських звіряє своє життя іменем і творчістю Кобзаря. Коли я прочитала рядки Ліни Костенко «Кобзареві», я зрозуміла, як близькі і мені слова, якими поетеса звертається до нашого генія: Кобзар! Знову до тебе я приходжу, ти для мене - совість і закон ... Кобзарю, знаєш, нелегка епоха, цей двадцятий невгамовний вік. Завихрень - безліч. Тиші - анітрохи ... Прости, що я дрібницями турбуй твій вічний, твій глибокий сон ... Т. Г. Шевченко - це вічний вогонь, ніколи не згасне в серцях народу. Творчість Т. Г. Шевченка - це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, нащадки, будемо завжди зберігати в своєму серці той вогник любові до Батьківщини, який запалив поет своїми безсмертними творами.

Когда наступает лето, у меня сразу поднимается настроение. Не то, чтобы оно у меня было плохим весной, зимой или осенью, но тот факт, что не нужно никуда 

Летом я занимаюсь всем тем, на что не хватает времени в школьные будни. Люблю играть в футбол, проводить время со своими родителями, встречаться с одноклассниками, долго спать и есть много мороженого.

Еще мне нравится, что летом растет много фруктов и овощей. У нас есть дача за городом. И летом я провожу там много времени. Папа мне рассказывает что-то интересное о растениях, чтобы потом я сам смог выращивать их.