На мою думку, діти повинні щоразу прислухатися до порад батьків, які мають значно більше знань і досвіду, ніж їхні діти.
По-перше, навіть молодші школярі вважають себе настільки ж розумними, як і батьки, тому й нехтують поради старших, що призводить часом до небажаних наслідків. Одним із прикладів може бути випадок у звичайній київській сім’ї. Мати не раз наказувала дітям не чіпати аптечки без потреби. Але якось, коли дорослих не було вдома, Оленка зі старшим братом-третьокласником вирішили скуштувати з кількох упаковок по одненькій різнобарвній пігулці в солодкій оболонці... й отруїлися.
По-друге, батьки намагаються застерегти дітей від небезпеки, на яку часто наражається молодь, тому й забороняють їм певні речі. Це обурює підлітків, які гостро потребують самостійності, але, здобувши гіркий досвід, вони розуміють, що дорослі мали рацію. Отже, скільки років вам б не було, потрібно завжди дослухатися до порад батьків.
велика вітчизняна війна… страшна війна хх століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині в україні. воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожний клаптик рідної землі до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. для україни ціна тієї перемоги жахлива – мільйони людських життів, зруйнована економіка. кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився у живих, був поранений. гоїлися рани, зростали повоєнні покоління… 65 років тому земля нашої нині незалежної держави була звільнена від завойовників. все менше залишається учасників, ветеранів війни. честь їм і шана живим! вічна слава загиблим! хай не згасає пам’ять про героїв!
5 березня 2010 року верховної ради україни проголосувала за те, щоб 2010-й рік оголосити роком ветеранів великої вітчизняної війни 1941-1945 років.
