Письмовий розбір займенника когось​

ответ:КРИЛА АРТЕМА ЛЕТЮЧОГО

Птиця воду п'є, а з себе не випускає. Сам придивлявся, людей питав, і ніхто того не бачив. А чому воно так? Два ока і дзьоб — сказати б, як той рот і ніс, тільки стулені разом. Дві ноги, як у людини, а замість рук — крила. Або ще, приміром, яйця. З яйця вилуплюється птиця, ну й гадюка — вона теж кладе яйця. І з тих яєць вилуплюється мале гаддя. І черепаха так само. Птиця літає, а гадина плазує... Чому? Знову ж таки, як і птицю взяти — птиця птиці не рівня. Котора птиця є швидка, котора повільна, а котора й так собі. З вигляду начеб і птиця, а тільки й слави тієї, що крила — курка в дворі, приміром. За морями-океанами у вирії — вичитав якось у книзі, — де ніколи снігу не випадає і люди срамотою світять, голісінькі ходять (а самі ж чорні та банькаті!), так там птиця струсь водиться. Літати та птиця не може, бо, хоч у неї і є крила, та тії крила їй ні до чого. У неї все в ногах. Ноги довгі й цибаті. І біта через ті ноги струсь швидко. Отак, як кінь. Ну тільки й кінь не всякий за ним уженеться. Хіба що графський огир з економії, може, й наздогнав би. Бо птиця прудка. І на ній можна верхи їздити. А для чого тому струсеві крила й чого його за птицю мати, коли він не літа, — того в книзі не написано.

Сам міркував довго, хотілося своїм розумом дійти, та так і не дійшов. Тільки спантеличився. Питався вчительки, питався, спросивши благословення, батюшки в неділю після служби Божої, а врядника побоявся спитати. І ніхто до пуття не пояснив.

— Видишь, Артем, — всякие бывают животные виды... В зоологии, например...

Не втямив з перших слів і стояв вирячкувато, кліпаючи очима, щоб не образити вчительки. (Воно ж наука там у тій голові, тільки не добереш її, та й не мужикові ж її допоминатися!)

А батюшка засміялися спочатку. І дивились непоро-зуміло, як на пришелепуватого. Чи ти, мовляв, Артеме, сповна розуму? Потім одкашлялись і сказали поважно:

— Бог сотворил, Артем, много чудес, и не постичь тайны сия создания Всевышнего слабому человеческому уму...

Слухав побожні слова батющині й тоскно думав: "Дві ноги і гузно позаду, а води з себе птиця все ж таки не випускає..."

Объяснение:

   Метелика пропоную описати у такий б:
      Метелик – це маленька комаха. Вона має великі та пружні крильця, забарвлені у різні кольори. Улітку можна зустріти червоних, жовтих, голубих метеликів. Найчастіше зустрічаються різнокольорові. Метелика мають чорні вуса, багато очей, які допомагають йому сприймати навколишній світ. Цікавою є історія народження метеликів. Спочатку вони народжуються гусеницями. А згодом перетворюються на гарних та граціозних метеликів.
        Я дуже люблю гати за метеликами. Особливо влітку у садочку, коли вони літають одразу по кілька пар. Або коли метелик сідає на квіточку, рівненько розправляючи свої чарівні крила. Тоді я простягаю свої руки і за метелика сісти на мої руки. Проте варто це зробити, як метелик вже махає крильцями назустріч небу.   

Твір про бджіл можна написати так:
    Більшість людей стверджують, що бджоли – корисні комахи. Але чи насправді це так? Я вважаю, що мед – головне багатство бджіл. Саме завдяки цій цілющій речовині бджілок вважають надзвичайно корисними.
      Як же бджоли отримують мед? Спочатку вони збирають нектар з квіточок. Потім видаляють з нього зайву вологу і починають «пережовувати» його. Згодом комахи виносять мед у стільники. Це дуже важка праця для таких маленьких комах.
      Невже бджоли корисні лише завдяки меду? Це не так. Адже вони мають ще й сою отруту. Вона використовуються у медичних цілях і допомагає людям у боротьбі з різними хворобами. Окрім цього бджоли вироблюють прополіс. Це також досить цілющий засіб.
       Отже, бджоли – дуже корисні комахи. Вона здатні трудитися впродовж багатьох днів заради цілющих дарів. А потім діляться цими дарами із людьми.