Мрія – це те, що завжди важко виконати. Але саме це почуття підтримує в нас життя, прагнення до неї, прагнення до якоїсь мети, і це дуже важливо. Адже коли у людини немає ніякої особливої мети, йому важко живеться. Ні до чого прагнути, немає ніяких амбітних планів на майбутнє, хоча б на найближче.
Але я не хочу так жити. У мене є мрія, яка, як я впевнений, все ж таки збудеться коли-небудь. Моя мрія полягає в тому, що я хочу поїхати за кордон подорожувати. Не надто важливо, в яку саме країну, але все ж з усіх європейських країн виділяють я – Англію, не Америку, а саме стару добру Англію. Також, Франція і Швейцарія – країни, які я коли-небудь відвідаю. Моя мрія може дуже вже нереальний, але саме тому вона і є поки що мрією.
Багато б людей запитали, чому саме така віддалена мрія, мета. І на це є відповідь. На то і є мрія, щоб вона збувалася не дуже швидко і відразу, інакше було б нудно, і довелося б вигадувати нову мрію. Але, якщо серйозно, то мені хочеться розвиватися. Я хочу стати самодостатньою особистістю, знати все, що тільки можна і піде мені на користь. Хіба погано бути розумною і освіченою людиною, індивідуальною особистістю? Я вважаю, що важливо мати хоч щось своє, не від кумирів і генів батьків, а саме своє – особисте.
Моя мрія недарма така. Подорожі – це практика в реальності. Можу багато читати, дивитися і чути про всі країни – але все це лише теорія. А побачити все на практиці – ось моя мрія.
Країни, які я найбільше хотів би побачити недарма обрані мною саме такими – Франція, Англія і Швейцарія. Для мене ці країни асоціюються з чимось добрим, старим і давно, на жаль, минулим, що було б для мене дуже приємно зараз. Англія – це місце проживання багатьох моїх улюблених персонажів з книг дев'ятнадцятого століття, в загальній складності – детективів, але й інших жанрів теж. Знамениті романи-детективи Агати Крісті – мої улюблені книги, і її персонажі теж, а тому ця країна для мене, як щось знайоме. А ще знаменитий Шерлок Холмс – великий детектив-сищик. Відвідати його будинок-музей на Бейкер-стріт – от ще чого я дуже хочу. Багато різних національностей я хотіла б побачити в цій країні. Годинник Біг-бен – дуже б хотіла почути мелодію цих годин в певний час. Париж у Франції – це місто мод, самий головний з усіх країн по модним тенденціям. Тому мені було б цікаво поїхати в цю країну, щоб відвідати знамениті міста, и не тільки знамениті.
Источник: Твір на тему Моя мрія
Дійсно, у сучасному світі кожна людина прагне мати вищу освіту, навіть якщо вона впевнена, що майбутнє навчання не принесе їй жодного задоволення. Іноді вступ до університету є бажанням батьків, а не самого випускника школи, тому він вчиться на обраному факультеті, пересилюючи себе. Я вважаю, що вищу освіту повинні здобувати лише ті, хто дійсно цього прагне та має певні здібності, а інші повинні обирати професії, які не потребують університетської освіти, але приносять людині користь та задоволення.
По-перше, випускник ніколи не зможе отримувати задоволення від навчання та майбутньої роботи, якщо вибере професію, яка йому зовсім не подобається.
В один з перших навчальних днів цього року моя вчителька вирішила розповісти нам повчальну історію про те, як її донька вибирала собі майбутнє. Закінчивши школу та ставши абітурієнтом, молода дівчина марила кулінарією та бажала отримати освіту саме за цією спеціальністю. Але батьки випускниці, які лише пізніше зрозуміли свою помилку, вирішили, що їхня донька повинна вибрати більш престижну спеціальність. Батько та матір обрали факультет міжнародних відносин, на який і вступила дівчина, прислухавшись до їхньої поради. Та вже зовсім скоро студентка зрозуміла, що навчання не приносить їй жодного задоволення. Першокурсницю лякала перспектива роботи у сфері міжнародних відносин, адже від життя вона хотіла отримати зовсім інше. Через це вже після першого семестру дівчина забрала документи з університету, незважаючи на протести своїх батьків. Вже наступного року вона вступила до омріяного навчального закладу та почала здобувати освіту кухаря.
По-друге, у житті кожної людини є покликання, якому потрібно слідувати, навіть якщо для цього не потрібно здобувати вищу освіту, адже лише так можна знайти своє місце в суспільстві та не втратити дорогоцінний час.
Яскравим прикладом цього аргументу є головний герой твору Валер’яна Підмогильного «Місто» Степан Радченко. Юність хлопець провів у своєму селі, але вже зовсім скоро зрозумів, що хоче розвиватись та отримати «престижну» освіту. Він вирушає у велике місто, де починає навчатися в університеті. Спочатку все йде досить добре, але вже через місяць хлопець розуміє, що його вже не цікавить зближення міста та села. Покликання Степана — література. Він фактично кидає навчання й починає писати твори, розуміючи, що тепер йому не потрібна вища освіта, адже хлопець знайшов справу свого життя. Жаль лиш часу, який він витратив на навчання в університеті, що перестало йому подобатися.
Отже, у наш час вищу освіту повинні здобувати лише ті, хто бажає цього та має потрібні навички, адже в сучасному світі потрібні не тільки талановиті лікарі та дипломати, але й представники професій, для яких не потрібно вчитися в університеті.
