В. Русанівський 8 1
Літературна норма української мови
1
1. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Запишіть її. Роз-
кажіть, які вимоги висуваються до спілкування в усіх сферах.
Але ж і дивні ми люди! Виходячи з дому, так уже пильно та прискіп-
ливо оглядаємо себе в дзеркалі: щоб і чисте все було, і випрасуване до
ладу, і до лиця. Щоб ніде тобі ні ниточки, ні волосинки, ні пилинки...
І в помешканні чепурненько в нас, особливо, як гості мають прийти.
Та й страви нам потрібні не тільки смачні, а й щоб милували наші очі:
і торти порозмальовуємо, і салати порозквітчуємо.
А от спілкуємося, як заманеться, не замислюючись, псуємо, нищимо
мовну окрасу, анітрохи не переймаючись тим, скільки бруду, сміття й
непорозуміння вносимо в мову, бо нам «всьо равно»...
Ох не однаково! Квітує троянда на зеленому кущі, чаруючи очі своєю
красою, чи, безжалісно потоптана, лежить у дорожній пилюці. Не од-
наково, чи цвіте яблуня білим незайманим цвітом, чи стоїть зів'яла з
безжально й бездумно обламаним гіллям (За В. Маснюк).
2. Чи погоджуєтеся ви з автором тексту? Висловте свої міркування
щодо порушеної проблеми.
