Текло собі у лісі самотнє джерельце. Господарські руки одного доброго чоловіка облаштували там криничку. Посадили поруч деревце. Зробили зручну лавку. Втомлені подорожні протоптали стежку до кринички. У спекотну днину зупиняються, щоб напитися прохолодної водиці. Присісти та відпочити з дороги. Добрими словами згадати золоті руки того невідомого чоловіка. Він зробив затишним та корисним маленький куточок лісу.
У нашому лісі є криничка. Її облаштував хтось для подорожніх. Поблизу змайстрував невеликий столик та лавочку. Дуже приємно у спекотну пору відпочити у цьому затишному куточку ліса. Випити смачну прохолодну воду із лісової кринички. Подякувати в думках турботливому чоловікові, який подбав про інших.
1. І мовлять учні, що землю милу навік любить не перестануть.
2. У мудреця спитали якось люди, чи є що золота дорожче на землі.
3. Рося спитала в свою чергу, як я розумію щастя.
4. Подумав трохи й відповів мудрець, що дорожча дружба є, була і буде.
1. И говорят ученики, что землю милую навек любить не перестанут.
2. У мудреца спросили как-то люди, есть ли что золота дороже на земле.
3. Рося спросила свою очередь, как я понимаю счастье.
4. Подумал немного и ответил мудрец, что дорогая дружба есть, была и будет.
